При почасовій оплаті працівникам встановлюються нормо¬вані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисель¬ності працівників.
(Стаття 92 із змінами, внесеними згідно І Указом II ВР № 5938-11 від 27.05.88)
1. У статті наголошується про те, що нормуватися повинна не тільки праця робітників-відрядників. При почасовій оплаті праця повинна нормуватися також шляхом встановлення норм чи¬сельності, обслуговування або нормованого завдання, які явля¬ють собою конкретні обсяги робіт, обов'язкові до виконання. За умови невизначеності обсягів роботи встановлюється необ¬хідна чисельність для її виконання.
2.  Погодинна оплата праці з встановленням нормованого за¬вдання використовує переваги двох систем оплати праці — від¬рядної і погодинної. Вона одержала широке застосування в пері¬од розвитку колективних форм організації та оплати праці. Ко¬лектив робітників, який оплачується погодинно, одержує певне кінцеве завдання, котре повинен виконати. Використання нор¬мованих завдань сприяло переводу окремих груп робітників з відрядної на погодинну систему оплати праці.
Нормоване завдання — це встановлений для робітника (праців¬ника) чи групи робітників (працівників), бригаді при погодинній формі оплати праці обсяг роботи. Він може вимірюватися в нату¬ральних одиницях (штуки, тони, кількість обладнання тощо), тру¬домісткості (години). Нормоване завдання може видаватися на зміну, місяць, сезон, наприклад, на ремонт обладнання цукрово¬го заводу в міжсезонний період. Воно може бути представлено в окремих випадках графічно. Нормоване завдання видається робіт-нику чи бригаді погодинників у вигляді наряду, в якому показу¬ється обсяг роботи, норма часу на одиницю і на весь обсяг робо¬ти. Нормоване завдання слід відрізняти від виробничого завдан¬ня робітникам-відрядникам, яке видається додатково з нормою виробітки (часу) для врахування при визначенні премії.
Нормоване завдання, яке виражається нормо-годинами, ви¬значається за такою формулою:
Н3= Тн = t„A,
де НЗ   — нормоване завдання, нормо-год;
Тн    — сумарний нормований час, нормо-год;
tH      — норма часу на одиницю роботи;
А      — кількість одиниць роботи.
3.  У зв'язку з тим, що інколи норми часу недостатньо обгрун¬товані, нормований час можна рекомендувати корегувати на існуючий в бригаді відсоток перевиконання норм виробітку за такою формулою:
НЗ' — Тн Кн
де НЗ' — напружене нормоване завдання, нормо-год;
Кн — коефіцієнт, який враховує існуюче в бригаді перевико¬нання норм часу.
Приклад. Ти — 1700 год, середній відсоток перевиконання норм часу бригадою в попередній період становить 20 %. Тоді напружене нормо¬ване завдання бригаді дорівнює 1360 нормо-год (1700 • 0,8).
4.  Рівень виконання нормованого завдання, представленого в нормо-годинах, у відсотках може визначатися за формулою:
Рнз= Тн/Тф-\00,
де Рнз — рівень виконання нормованого завдання; Тн — обсяг виконаної роботи, нормо-год; Тф — сума явочного часу всього складу бригади за відповід¬ний період, год.
Рівень виконання нормованого завдання можна рекомендувати визначати з урахуванням додаткових витрат робочого часу не з вини робітників, а також додаткового нормованого часу на вико¬нання робіт, які не були передбачені нормованим завданням.
Рівень виконання нормованого завдання визначається для розрахунку премії бригаді за його виконання і перевиконання. Окрім того, при застосуванні напруженого нормованого завдан¬ня можна рекомендувати встановлення відповідної доплати піс¬ля досягнення прийнятого початкового рівня виконання, напри¬клад 80 %, оскільки він дорівнює 100 % норм виробітки до пере¬ходу на роботу з напруженим нормованим завданням.
5. Досвід свідчить, що застосування нормованих завдань спри¬яє, без сумніву, підвищенню ефективності праці і виробництва, але вимагає додаткових зусиль від відповідних керівників і спе¬ціалістів.
Для підвищення продуктивності праці окремих працівників, яким платять погодинно, може встановлюватися норма обслуго¬вування чи норма чисельності.