Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулюван¬ня відносин у сферах господарювання, використання при¬родних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин

Published by Консультант on Сб, 05/28/2011 - 16:52

Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулюван­ня відносин у сферах господарювання, використання при­родних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин

1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

2. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

1. Частина 1 цієї статті передбачає можливість субсидіарного застосування норм ЦК до відносин, що виникають у інших сферах: використання природних ресурсів та охорони довкілля, трудових, сімейних відносин. Регулювання таких відносин нормами цивільного законодавства, зокрема ЦК, стає можливим, якщо актами спеціального законодавства, (природноресурсового, трудового, сімейно­го) ці відносини не врегульовані. Однак слід пам'ятати, що нормами цивільного законодавства, як це передбачає ст. 1 ЦК, можуть регулюватися особисті немай­нові та майнові відносини, засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової та організаційної незалежності їх учасників, тобто відносини з приватноправовою основою.

2. Концептуальний підхід, що передбачає єдність у регулюванні цивільних (приватноправових) відносин, у яких би сферах вони не функціонували, забез­печує поширення як основних засад цивільного законодавства, так і окремих його інститутів до цих відносин.

Так, у розділі II книги першої ЦК містяться спеціальні правила, що регулю­ють правовий статус фізичної особи—підприємця (статті 50—54), а також підприємницьких товариств (статті 113—166). Норми, що містяться у відповід­них главах книги п'ятої ЦК поширюють свою дію на зобов'язання, що виника­ють з підприємницьких договорів.

Водночас у зв'язку з прийняттям і набранням чинності Господарського ко­дексу України (далі — ГК) окремі особливості регулювання відносин у сфері господарювання можуть визначатися нормами ГК. Разом з тим положення ГК не повинні при цьому суперечити нормам ЦК.