Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузе¬вих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили.
(Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ІІВР № 5938-11 від 27.05.88)
1. У коментованій статті йдеться про порядок заміни і пере¬гляду єдиних і типових норм праці. Ці норми виділені із всіх видів норм, запровадження, заміна і перегляд яких передбачені
ст. 86 Кодексу. Причина такого підходу полягає в тому, що вони на відміну від останніх видів норм (ст. 85) мають інший порядок розроблення, затвердження та запровадження.
2.  Згідно з «Рекомендаціями щодо нормування праці в галу¬зях народного господарства» єдині та типові норми праці розроб¬ляються та затверджуються централізовано. Розроблення указа¬них норм передбачається планами науково-дослідницьких робіт Національного центру продуктивності Мінпраці України та від-повідних галузей.
У сучасних умовах розширення прав підприємств у застосуван¬ні норм та контролю за цим процесом з боку профспілок єдині та типові норми виконують роль нормативних матеріалів, на підста¬ві яких підприємства розробляють свої місцеві норми, запровад-ження котрих здійснюється на загальних підставах з урахуванням реальних організаційно-технічних умов (ст. 86 Кодексу).
3.  Такий підхід щодо нормування праці в сучасних умовах сприятиме вдосконаленню колективно-договірного регулюван¬ня оплати праці згідно з Указом Президента «Про концепцію дальшого регулювання оплати праці в Україні» № 375/2000 від 25.12.2000 р. щодо відновлення нормування праці та конкретних заходів з реалізації цієї концепції.
4.  У рекомендаціях йдеться про розроблення, затвердження та впровадження нормативних матеріалів, складовою частиною яких є типові та єдині норми праці. Міжгалузеві єдині та типові норми праці є рекомендаційними і розробляються Національним центром продуктивності, а галузеві єдині та типові норми праці (також рекомендовані) — головними нормативно-дослідними організаціями з праці відповідних міністерств (відомств). Зазна¬чені норми праці затверджуються Мінпраці та соціальної політи¬ки України та відповідними міністерствами (відомствами). Стро¬ки їх дії залежать від характеру виробництва, але не повинні пере¬вищувати п'яти років. їх перевірка, перегляд здійснюються в результаті вивчення досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва та праці, його перевищення над закладеним при розробці норм праці. Така робота може виконуватися достроко¬во або ж за рік до завершення строку дії норми праці.
Мінпраці та соціальної політики України і міністерства (ві¬домства) інформують підприємства про рекомендовані до застосування на даний період міжгалузеві та відповідно галузеві нор¬ми праці і нормативні матеріали в Переліку рекомендованих до впровадження збірників міжгалузевих та галузевих норм і норма¬тивів з нормування праці. Перший із них складається Націона¬льним центром продуктивності, другий — відповідним міністер¬ством. Підприємства розглядають указані переліки як норматив¬ний матеріал і базу для перегляду власних норм праці. Разом з тим, як відомо, власник не має права знижувати зазначені нор¬ми. Наприклад, єдині норми часу і виробітку на вантажно-роз¬вантажувальні роботи мають наскрізний характер в усіх галузях. Типові норми носять також міжгалузевий, галузевий та відомчий характер, проте вони запроваджуються в строки, які встановлює власник за узгодженням з профспілковим комітетом, оскільки на їх підставі розробляються місцеві норми праці, порядок за¬провадження яких розглядається в ст. 86 Кодексу.
5. Згідно з рекомендаціями при застосуванні міжгалузевих та галузевих норм праці, якими є типові та єдині норми, з метою послаблення їх напруженості дозволяється застосовувати в окре¬мих випадках поправкові коефіцієнти, які скосовують відповідно до затвердженого графіка у міру досягнення відповідних органі¬заційно-технічних умов. Поправкові коефіцієнти слід передба¬чати в колективному договорі. Строк дії поправкових коефіцієн¬тів залежить від строку усунення факторів, які спричинили їх застосування, — освоєння нової потужності і техніки, вироблен¬ня нової продукції.