Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи

Published by Консультант on Вс, 05/29/2011 - 07:39

Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи

1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановлено­му законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реє­стру, відкритого для загального ознайомлення.

2. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням мо­жуть бути оскаржені до суду.

4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, вста­новлені законом.

5. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, — з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про так зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

1. Державна реєстрація юридичної особи — це один з обов'язкових елементів юридичного складу, з яким законодавець пов'язує виникнення (створення) будь-якої юридичної особи.

2. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» під державною реєстрацією юридичних осіб слід розуміти засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених зазначеним Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців.

3. Відповідно до ч. 1 коментованої статті, а також згідно зі ст. 20 Закону України  Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, є відкритими та загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб—платників податку. Порядок надання заз­начених відомостей встановлюється згаданим вище Законом та прийнятими у його розвиток підзаконними актами.

4. Стаття 89 ЦК встановлює виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи. До них віднесені порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону. Зазначені підстави конкретизовані у ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців»:

невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в докумен­тах що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам ч. З ст. 8 вказаного Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом.

До порушень порядку створення юридичної особи Закон України «Про державну реєстрацію юридичних а фізичних осіб—підприємців» відносить: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб,які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій,які встановлені абз. 4 ч. 2 ст. 35 вказаного Закону; наявність в Єдиному дер­жавному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців найменування, яке тотожнє найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у державній реєстрації з інших причин, зокрема з мотивів недоцільності тощо, не допускається. У разі відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи реєстраційний збір не повертається.

5. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців» строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати 3-х робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реє­страції, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.

6. Перелік відомостей, які мають міститися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців, передбачений ст. 17 вищезазна­ченого Закону.

7. Вкрай важливим є правило, встановлене ч. 5 ст. 89 ЦК, за яким юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєст­рації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. Саме такий підхід має забезпечити захист усіх учасників ділового обороту та його стабільність.