Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з
профспілковим комітетом.
Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити
працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за
яких мають застосовуватися нові норми.
Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник
або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш
як за один місяць до запровадження.
(Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83)
1. Коментована стаття присвячена важливому питанню в сис¬темі нормування, оскільки регламентує порядок запровадження нових в широкому розумінні цього слова норм праці. Обов'язко¬вою умовою цього важливого процесу є узгодження рішення влас¬ника або уповноваженого ним органу з профспілковим коміте¬том. Узгодження, як відомо, передбачає пояснення причин, які спонукають до запровадження норм праці. Такий порядок стосу¬ється всіх видів норм праці за винятком разових норм в частині строків повідомлення працівників про запровадження нових і заміну чинних норм праці, про що працівники повинні бути по¬відомлені не пізніше як до початку відповідної разової (аварій¬ної) роботи.
2.  Слід зауважити щодо деяких, на наш погляд, термінологіч¬них неточностей статті. Думається, що запровадження має місце в усіх випадках застосування норм, які уводяться на заміну чин¬них переглянутими чи новими або ж для використання на нових роботах чи технологічних процесах. Отже, запровадження не має самостійного значення, бо воно супроводить заміну чинних норм чи в зв'язку з новим виробництвом (новою роботою) появу нових норм, які не використовувалися наданому підприємстві. Слід за¬значити, що рівень новизни залежить від рівня управління (народ¬не господарство, галузь, об'єднання, підприємство). Нові норми конкретного підприємства можуть бути застарілими для даної га¬лузі чи окремих її підприємств. Таким чином, більш правильним слід вважати вираз про запровадження (краще застосування) но¬вих норм праці, маючи на увазі всі види норм, які вперше роз¬починають використовуватися на даному підприємстві. Викори¬стання їх всіх викликано відповідними змінами організації виробництва чи праці, про що власник чи уповноважений ним орган повинен повідомити працівників. Інколи указані зміни уже відбулися, але не враховані в чинних нормах праці за будь-яких причин, в тому числі в зв'язку з допущеними помилками в роз¬рахунках.
3. При спільності організаційно-правових підходів запровад¬ження різних видів нових норм має свої специфічні організацій¬ні особливості. Процес організації перегляду чинних норм на підприємстві відрізняється від застосування, наприклад, типових чи єдиних норм, оскільки охоплює роботи з розроблення чи вдо¬сконалення норм праці після відповідного аналізу та виявлення застарілих або помилково запроваджених. Аналіз охоплює вив¬чення прогресивності технології та її виконання відповідно до вимог, рівня її засвоєння працівниками, відповідності норм ор¬ганізаційно-технічному рівню виробництва та організації праці та їх відхиленню від умов в порівнянні з прийнятими у чинних нормах, а також виявлення помилок при встановленні норм. Окремі норми праці повинні аналізовуватися і застосовуватися протягом року в ході вдосконалення виробництва.
Єдині та типові норми не розробляються на підприємстві, а лише використовуються, в тому числі при розробленні місцевих норм. Отже, в такому разі на підприємство покладається обов'я¬зок створення відповідних умов використання нових норм або ж їх «прив'язки» до власних умов.
Перегляд норм праці як складова частина вдосконалення чин¬них норм є приведення їх у відповідність з організаційно-техніч¬ними умовами шляхом аналізу, розроблення нових та заміни чинних норм технічно обгрунтованими нормами.
4.  З метою постійного вдосконалення нормування на підпри¬ємстві повинен щорічно розроблятися план заміни та перегляду норм праці. Він має бути тісно пов'язаним з планом організацій¬но-технічних заходів, які передбачається здійснити на підприєм¬стві протягом календарного року і забезпечити відповідне зрос¬тання продуктивності праці. Такий план об'єднує пропозиції щодо вдосконалення нормування праці всіх дільниць і цехів підприєм¬ства.
Досягненню поставленої мети сприяє широка участь трудо¬вого колективу в здійсненні цієї роботи. Успіх можливий за умо¬ви участі не тільки нормувальників, а також інженерно-техніч¬них працівників, які відповідають за технічний рівень виробницт¬ва, та безпосередньо робітників, які здійснюють роботу.
У колективному договорі необхідно відобразити заходи щодо нормування праці на підприємстві, про що йдеться в законах України «Про колективні договори і угоди» та «Про оплату праці».
5.  Власник чи уповноважений ним орган має привести до запровадження нових норм організаційно-технічний рівень ви¬робництва у відповідність до умов, які передбачені зазначеними нормами.
Працівникам повинні обов'язково бути пояснені причини, які спонукають до запровадження нових норм праці. До них мо¬жуть бути віднесені залежно від конкретних умов поліпшення організації праці та виробництва застарілість норм праці, їх по-милковість, застосування нової технології, виявлення перекру¬чень в обліку результатів праці тощо.
При необхідності власник чи уповноважений ним орган може провести виробниче навчання робітників щодо застосування но¬вих норм.
6.  Для запобігання конфлікту між власником та працівника¬ми, пов'язаного з новими нормами праці, необхідно повідомити останніх за місяць до запровадження нових норм праці. Цей строк вважається достатнім для однієї сторони, щоб підготуватися до нових умов роботи, для другої — забезпечити якісне запро¬вадження нових норм. Указана вимога не стосується, згідно з «Рекомендаціями щодо нормування праці в галузях народного господарства», запровадження тимчасових норм, а також укрупнених, комплексних норм праці та нормованих завдань, які роз¬робляються на підставі поопераційних норм. Про їх запроваджен¬ня працівники можуть бути повідомлені в будь-який строк до початку роботи. Власник повинен сприяти швидкому та ефектив¬ному освоєнню нових норм. В цьому зацікавлені в однаковій мірі працівники і профспілковий комітет. Перелік норм праці, які запроваджуються на підприємстві, краще представити завчас¬но безпосередньо в цеху чи дільниці. Власник і профспілковий комітет повинні проводити постійну роботу, спрямовану на зрос¬тання продуктивності праці шляхом удосконалення нормування і підвищення частки технічно обгрунтованих норм.
7. У разі несвоєчасного повідомлення працівників про запро¬вадження нових норм праці, вони без узгодження з профспілко¬вим комітетом не можуть запроваджуватися. Отже, у цьому ви¬падку діють чинні норми і умови оплати праці. Разом з тим, профспілковий комітет не повинен узгоджувати запровадження таких норм, для яких власник не створив відповідні організацій¬но-технічні умови.
8.  Важливе місце в запровадженні нових норм праці зпосіда-ють контроль, перевірка і аналіз чинних норм праці. Контроль по¬винен здійснюватися не тільки нормув&іьниками, а й за широкою участю трудового колективу та профспілкового комітету. Важли¬вою початковою базою для цієї роботи є статистична звітність про виконання норм виробітку і стану нормування праці. Насамперед йдеться про «Звіт про виконання норм виробітку і стану норму¬вання праці» (статистична звітність за формою № 4-ПВ), який складається підприємством згідно з «Інструкцією про складання підприємствами звіту про виконання норм виробітку і стан нор¬мування праці за формою № 4-ПВ», затвердженою Мінстатом України 07.07.95 р. Статистичні показники цього звіту дають не¬обхідні дані для аналізу про кількісне виконання норм виробітку робітниками-відрядниками, в тому числі їх розподіл за ступенем виконання норм виробітку, а також за професіями чи групами професій. Стан нормування праці працівників на підприємстві характеризується також застосовуванням технічно обгрунтованих норм праці. Інструкція містить методичні положення щодо визна¬чення важливих показників, які характеризують рівень стану нор-мування праці на підприємстві.
9.  Перевірка кожної норми праці повинна здійснюватися, як правило, в процесі атестації робочих місць згідно з галузевими положеннями, а в разі їх відсутності перевірка норм праці повинна проводитися самостійно атестаційними комісіями не рідше ніж два рази в п'ять років. Комісія приймає рішення про можливість атестації норми праці на підставі аналізу її якості безпосередньо на робочому місці. При цьому порівнюються організаційно-тех¬нічні умови, фактичні. При розробленні норми праці встанов¬люється раціональність операцій, проводяться при необхідності хронометражні спостереження чи фотографування робочого дня тощо. Для перевірки та аналізу норми праці може рекомендува¬тися для застосування спеціальна карта якості норми праці, в якій приводяться характеристика роботи і робітника, його виро¬бітку, організаційно-технічні умови за чинного технологією, про¬ектовані і діючі норми праці.
10.  Власник або уповноважений ним орган може застосовува¬ти матеріальне стимулювання запровадження нових норм праці відповідно до чинного законодавства та угод. Так, згідно з назва¬ними вище рекомендаціями частина економії фонду заробітної плати, створена внаслідок зростання продуктивності праці, може бути використана на стимулювання робітників, а також спеціа¬лістів протягом 3—6 місяців у період засвоєння нових норм пра¬ці за їх розроблення та впровадження. Окремі робїтники-ініціа-тори згідно з чинними нормами праці можуть винагороджувати¬ся одноразово відповідно до діючого на підприємстві положення щодо матеріального стимулювання працівників.
11.  Згідно зі ст. 85 КЗпП не підлягають перегляду норми пра¬ці, які значно перевиконуються внаслідок застосування робітни¬ками за власною ініціативою нових прийомів праці, передового досвіду та вдосконалення робочого місця.