Стаття 81. Види юридичних осіб

1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих до­кументів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Прези­дента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виді­лу) у випадках, встановлених законом.

1. Чинний ЦК виділяє два основних критерії класифікації юридичних осіб. Найбільш узагальнено юридичні особи можна поділити наступним чином: юри­дичні особи як об'єднання осіб (об'єднання громадян); юридичні особи як об'єд­нання майна (господарські товариства); юридичні особи як об'єднання осіб та майна (виробничі кооперативи).

За суб'єктним складом юридичні особи можуть поділятися на українські, спільні (за участю іноземних громадян та організацій), іноземні, міжнародні організації та об'єднання.

Залежно від існуючих в Україні форм власності, на основі яких створюються юридичні особи, розрізняють приватні, державні, комунальні та змішані юри­дичні особи.

У деяких країнах СНД, наприклад РФ, Казахстані та ін., юридичні особи по­діляються на комерційні та некомерційні. Комерційними визнаються організації, головною метою діяльності яких є одержання прибутку. До них можна віднести передусім господарські товариства, виробничі кооперативи, підприємства. Якщо організація не має на меті отримання прибутку і створена для інших цілей, вона є некомерційною (зокрема, об'єднання громадян, споживчі кооперативи, фонди тощо). Водночас слід відзначити певну умовність такого поділу, оскільки і не­комерційні організації досить часто виконують роботи, надають послуги, отри­муючи від цього прибуток.

2. Однією з новел ЦК України є запровадження на законодавчому рівні тради­ційного для доктрини цивільного права поділу юридичних осіб залежно від поряд­ку їх створення на юридичних осіб приватного та публічного права. Сутність цієї класифікації полягає в тому, що юридичні особи публічного права створюються не­залежно від волі приватних осіб, як правило, для здійснення спеціальних функцій, не обумовлених їх участю у цивільному обороті (наприклад, міністерства, відом­ства, установи соціальної сфери, культурно-освітянські заклади тощо). І навпаки, юридичні особи приватного права створюються за ініціативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у різноманітних цивільно-правових відносинах.

3. Порядок утворення юридичних осіб публічного права регулюється не ак­тами цивільного законодавства, а Конституцією України та нормами публічно­го права, закріпленими у відповідних законах.

4. Відповідно до ч.4 коментованої статті юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом. Так,зокрема, ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що органи Антимонопольного комітету України в межах своєї компетенції мають право приймати рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище, у випадку, коли такий суб'єкт зловживає своїм монопольним (домінуючим) становищем. Вбачається, що зазначена норма розрахована, передусім, на юридичних осіб приватного права. Разом з тим законодавство не містить жодних заборон щодо можливості застосування зазна­ченого заходу впливу органами Антимонопольного комітету України на юридичних осіб публічного права, що займають монопольне (домінуюче) становище.