За бажанням працівників, переведених на роботу з одного під¬приємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи по-вністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної ро¬боти після переведення.
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємст¬во, в установу, організацію, повністю або частково не викорис¬тав щорічні основну та додаткові відпустки, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зарахо¬вується час, за який він не використав ці відпустки за поперед¬нім місцем роботи.
(Стаття 81 в редакції Закону № 117-XIV (117-14) від 18.09.98)
1. Коментованою статтею встановлюється порядок надання відпустки в разі переведення працівника з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, органі зацію. Про таке переведення повинен бути відповідний запис у його трудовій книжці. Це має важливе значення, оскільки в ін¬ших випадках прийняття працівника на підприємство, в устано¬ву, організацію, зокрема після звільнення з попереднього місця роботи за власним бажанням тощо, норми коментованої статті на нього не поширюються, і відпустка надається йому на загаль¬них підставах, передбачених ст. 79 Кодексу.
2. За бажанням переведеного з іншого підприємства, устано¬ви, організації працівника щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення надається за умови, якщо він не використав за по¬переднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримав за неї грошової компенсації.
Ця умова є необхідною для отримання працівником повної щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну робо¬ти після переведення (частина перша коментованої статті).
Пунктом 8 частини сьомої ст. 10 Закону України «Про відпу¬стки» передбачено надання щорічної відпустки повної тривалос¬ті до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік на даному підприємстві, в установі, організації пра-цівникам, які не використали за попереднім місцем роботи пов¬ністю або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошової компенсації.
Проте відповідно до постанови Верховної Ради України № 117-XIV від 18 вересня 1998 р. «Про внесення змін, що стосу¬ються відпусток, до Кодексу законів про працю» у зв'язку з прий¬няттям Закону України «Про відпустки» передбачено надання щорічних відпусток повної тривалості до настання шестимісяч¬ного терміну роботи на даному підприємстві, в установі, органі¬зації працівникам, які не використали за попереднім місцем ро¬боти повністю або частково щорічну основну відпустку і не отри¬мали за неї грошової компенсації саме у разі переведення на інше місце роботи.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 24 Закону «Про відпустки» у разі переведення працівника на роботу на інше під¬приємство грошова компенсація за невикористані ним дні що¬річних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
При звільненні працівників з інших підстав діє загальне пра¬вило, відповідно до якого виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звіль¬нення (ст. 116 Кодексу).
3.  На відміну від законодавства, що діяло до прийняття Зако¬ну України «Про відпустки», для отримання щорічної відпустки до закінчення одинадцяти місяців роботи після переведення до¬статньо було однієї умови — звільнення з попереднього місця роботи у зв'язку з переведенням на дане підприємство, в устано¬ву, організацію. А вже залежно від того, отримав працівник за попереднім місцем роботи відпустку або грошову компенсацію чи не отримав, вирішувалось питання про надання йому відпуст¬ки авансом чи з включенням до стажу для відпустки певного часу, за який він не використав відпустку за попереднім місцем
роботи.
4.  У зв'язку з прийняттям Закону України «Про відпустки» внесено зміни до Кодексу законів про працю України постано¬вою Верховної Ради України від 18 вересня 1998 p., зокрема, до ст. 81 Кодексу. Відповідно до частини другої коментованої стат¬ті, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємст¬во, в установу, організацію, повністю або частково не викорис¬тав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію (частина третя ст. З Закону України «Про відпустки» в редакції Закону № 2073-ІП від 02.11.2000), то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові від¬пустки, зараховується час, за який він не використав ці відпуст¬ки за попереднім місцем роботи.