Стаття 79. Перед вступом на посаду народні депутати ...
Стаття79.Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:
«Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».
Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.
Коментована стаття присвячена складанню присяги народними депутатами, процедурі проведення присяги і юридичним наслідкам складання присяги чи відмови скласти присягу.
Складення народними депутатами України присяги перед вступом на посаду є новелою у конституційному законодавстві України, з якою пов'язується принципово новий порядок виникнення повноважень народного депутата та набуття владних повноважень Верховною Радою України кожного нового скликання (див. ст. 82).
Враховуючи, що формування законодавчого органу держави є складним і тривалим процесом, чітке визначення моменту виникнення повноважень народного депутата України набуває суттєвого значення, оскільки навіть обрання громадянина народним депутатом України складається з цілої низки самостійних юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення тих чи інших правових наслідків для учасників виборчого процесу.
Оголошення Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України про обрання громадянина народним депутатом України далеко не завжди відбувається щодо усіх новообраних народних депутатів одночасно, оскільки залежить від існуючої виборчої системи та від результатів виборів. Проте парламент є колегіальним органом, що вимагає одночасного здійснення повноважень народними депутатами України, з яких
складається Верховна Рада України. Тому Конституція України пов'язує з фактом оголошення Центральною виборчою комісією про обрання громадянина народним депутатом України набуття обраним громадянином лише статусу народного депутата (депутатського мандата). Виходячи з цього, складення присяги народним депутатом є юридичним фактом, з яким Конституція України пов'язує момент виникнення повноважень народного депутата України, що дає йому право на реалізацію свого статусу, в тому числі на участь у роботі Верховної Ради та на заняття в її органах тієї або іншої посади.
За своїм змістом присяга народного депутата означає добровільне взяття ним обов'язку бути вірним Україні, усіма своїми діями боронити її суверенітет і незалежність, дбати про благо Вітчизни і добробут громадян України, дотримуючись Конституції та законів України, керуючись інтересами усіх співвітчизників. Таким чином, складення присяги народним депутатом є не лише правовою формою легалізації його статусу, а й морально-політичним актом, що виявляє суб'єктивне ставлення народного депутата України до здійснення ним відповідальних депутатських повноважень.
Коментована стаття Конституції визначає загальні вимоги щодо процедури складення присяги народними депутатами України. Присяга складається перед Верховною Радою України, яка збирається на першу сесію у термін, визначений ст. 82 Конституції. Найстарший за віком народний депутат зачитує присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Конституція не визначає термін, упродовж якого народний депутат України має скріпити присягу своїм підписом. Однак, враховуючи правове значення акту складення присяги, слід вважати, що народний депутат України не може брати участі у засіданнях Верховної Ради з правом вирішального голосу та здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу своїм підписом під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата, тобто втрату статусу народного депутата України. У цьому випадку не вимагається прийняття Верховною Радою України рішення про припинення повноважень народного депутата України, оскільки їх ще не набуто (див. ст. 81). Однак Конституція не вказує, в який спосіб має визначатися факт здійснення такої відмови, а також орган, що має прийняти рішення про припинення статусу народного депутата України внаслідок відмови скласти присягу Відтак, зазначені питання мають бути врегульовані законом про статус народного депутата України.
Статус народного депутата України не можна безпосередньо ототожнювати з повноваженнями народного депутата України, які є похідними від такого статусу. На народних депутатів України, які ще не склали присягу, поширюються гарантії депутатської недоторканності, вимоги щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності тощо. Саме із складенням народним депутатом України присяги Конституція пов'язує момент виникнення його повноважень, із набуттям яких виникає право на реалізацію статусу народного депутата України. Втрата депутатського мандата у випадку відмови скласти присягу фактично означає свідому відмову від депутатського мандата.
