Стаття 75. Звільнення опікуна та піклувальника

1. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчен­ня місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

2. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

3. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчаль­ного закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

(Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2450-ІУвід 03.03.2005, Ш3348-ІУвід 17.01.2006)

1. Звільнення опікуна та піклувальника є однією з форм припинення правовідносин опіки та піклування. За своєю правовою природою звільнення опікуна та піклувальника — це засіб захисту інтересів підопічного. Передумовою звільнення опікуна чи піклувальника є наявність певних об'єктивних обставин, які вказують на те, що продовження відносин опіки (піклування) за участю призначеного опікуна чи піклувальника суперечить інтересам підопічної особи. Опікун (піклувальник) може бути звільнений від виконання своїх обов'язків за наявності відповідного рішення органу опіки та піклування чи суду. Водночас винесенням такого рішення суд або орган опіки та піклування вирішує питання про призначення нового опікуна чи піклувальника або про вибір іншої форми влаштування особи, яка потребує опіки чи піклування.

2. Добровільність відносин опіки та піклування (ч. З ст. 63 ЦК) передбачає надання опікунові та піклувальникові права самостійно звернутися до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків (ч. 1 ст. 75 ЦК). Заява розглядається судом (органом опіки та піклуван­ня) протягом одного місяця. Цей строк встановлюється для з'ясування мотивів поданої заяви. І хоча закон не містить їх переліку, вони завжди визначаються з урахуванням конкретних обставин та інтересів підопічного. Як показує практи­ка, у якості поважних визнаються такі мотиви: хвороба опікуна (піклувальни­ка ) яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження; погіршення матеріального становища опікуна (піклувальника), що негативно позначається на ут­риманні підопічної особи; робота, яку важко поєднувати з обов'язками опікуна (піклувальника); тривалі службові відрядження; відсутність взаєморозуміння з підопічною особою та інші обставини, які свідчать про те, що опіка (піклування) не відповідають інтересам підопічної особи.

Опікун (піклувальник) звільняються від повноважень за рішенням того суду або органу опіки та піклування, який його призначив. До винесення рішення опікун (піклувальник) продовжують виконувати свої повноваження і, відповідно,є відповідальними за виховання підопічного та догляд за ним.

Якщо причини, за яких опікун (піклувальник) відмовляється від виконання своїх повноважень, не визнаються поважними, то він може бути звільнений також у порядку, передбаченому ч. З ст. 75 ЦК.

3. З метою захисту прав та інтересів осіб, над якими встановлено піклуван­ня, ч. 2 ст. 75 ЦК надає їм право самостійно звернутися до суду чи до органу опіки та піклування із заявою про звільнення піклувальника від його повнова­жень. Таке право закон надає не лише фізичним особам, над якими встановлено піклування, але й дітям, які були усиновлені. Приміром, згідно із ст. 240 СК уси­новлена дитина, яка досягла 14 років, має право звернутися до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним.

Заява особи, над якою встановлено піклування, про звільнення піклуваль­ника від його повноважень повинна бути обгрунтованою і розглядається у су­купності з усіма обставинами, що свідчать про характер відносин між піклуваль­ником та підопічним.

4. Орган опіки та піклування за своєю ініціативою, клопотанням підопічно­го, державних або громадських організацій, будь-яких інших осіб може зверну­тися до суду із заявою про звільнення опікуна (піклувальника) від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановить, що опікун (піклувальник) неналежним чином виконує свої обов'язки або порушує права підопічного (ч. З ст. 75 ЦК).

Невиконання опікуном (піклувальником) своїх обов'язків і порушення прав підопічного може виявлятися у формі як винних, так і невинних діянь. Наприк­лад, опікун (піклувальник) звільняється від своїх повноважень, якщо він жор­стоко поводиться з підопічною особою, ухиляється від виконання встановлених законом обов'язків по відношенню до неї, залишає її без нагляду і необхідної допомоги. Питання про звільнення опікуна (піклувальника) від повноважень в порядку, передбаченому ч. З ст. 75 ЦК, може бути поставлено і у тому випадку, коли у діях опікуна (піклувальника) немає вини — наприклад, коли в силу при­чин, які не залежать від опікуна (піклувальника), між ним та підопічною особою не склалися близькі, довірчі стосунки.

У разі злісного невиконання опікуном чи піклувальником встановлених за­коном обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, або у разі використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття жит­лової площі, використання майна тощо), опікун (піклувальник) не лише звільняється від виконання своїх обов'язків, але й може бути притягнутий до кримінальної відповідальності відповідно до статей 166, 167 КК України.

5. Окремий випадок звільнення опікуна (піклувальника) — це застосування щодо підопічного іншої форми його виховання і догляду за ним, зокрема, по­міщення підопічного до навчального закладу чи закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту (ч. З ст. 75 ЦК). Влаштування підопічного до цих закладів не означає автоматичного припинення правовідношення опіки чи піклу­вання. Опіка (піклування) мають бути збережені, якщо суд дійде висновку, ще це відповідатиме інтересам підопічного. Продовження виконання повноважень опікуна (піклувальника) є, зокрема, доцільним по відношенню до дітей, поміще­них до вищезазначених закладів. У таких ситуаціях між дитиною та опікуном (піклувальником) і його сім'єю створюється не випадковий, а постійний зв'я­зок, і дитина не позбавляється права мати сім'ю.