Стаття 75. Землі зв'язку

Published by Консультант on Втр, 02/10/2009 - 19:46

 

    1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та су­путникові засоби зв'язку.
    2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
     3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'яз­ку, що проходять поза населеними пунктами, а також нав­коло випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіо­релейних ліній встановлюються охоронні зони.
 
    Зв'язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні. Він призначений задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах і пос­лугах поштового та електричного зв'язку.
    Сучасний розвиток і вдосконалення зв'язку здійснюється відповідно до Комплексної програми створення єдиної націо­нальної системи зв'язку з урахуванням його пріоритету та на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу.
Суспільні відносини в галузі зв'язку регулюються Законом України «Про зв'язок» від 16 травня 1995 р.1, іншими актами законодавства України та нормативними актами міністерств і відомств України.
    Невід'ємною складовою національної системи зв'язку, по­ряд з поштовим, є електричний зв'язок, у тому числі такі його види, як телефонний, телеграфний, телекомунікаційний, радіозв'язок.
   Електричний зв'язок здійснюється шляхом передачі, ви­промінювання або прийому знаків, сигналів, письмового текс­ту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних сис­темах.
Для організації поштового або електричного зв'язку вико­ристовується відповідне технічне обладнання (засоби зв'язку), її також будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку, поштові шафи та інші пристрої (споруди зв'язку). Сукупність засобів та споруд зв'яз­ку, поєднаних у єдиному технологічному процесі для забезпе­чення інформаційного обміну, становить мережу зв'язку.
Закон України «Про зв'язок» розрізняє окремі різновиди мереж зв'язку: загального користування, відомча, подвійного призначення, первинна, місцева первинна тощо. Засоби, спо­руди або мережі зв'язку можуть перебувати у власності як юридичних, так і фізичних осіб.
Суб'єктом зв'язку виступає підприємство, яке здійснює гною господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання пос­луг зв'язку.
    У процесі здійснення зазначеної діяльності підприємством зв'язку використовуються відповідні земельні ділянки, які відповідно до закону належать до земель зв'язку.
    Землями зв'язку ст. 75 ЗК України визначає земельні ді­лянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку. Супутникові засоби зв'яз­ку — це технічне обладнання, що використовується для орга­нізації супутникового зв'язку, тобто космічної системи.
    Зазначені землі надаються підприємствам, установам і ор­ганізаціям зв'язку для будівництва і експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку, дротового мовлення, морських кабельних ліній зв'язку, під кабелі зв'язку при пе­реходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосхови­ща і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регене­раційні) пункти тощо.
Землі зв'язку надаються також для будівництва і експлуатації споруд радіорелейних, тропосферних, супутникових лі ній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами будинків, споруд та інших об'єктів, необхідних для експлуатації, технічного переозброєння та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку.
На наданих підприємством зв'язку земельних ділянках во­ни можуть у встановленому порядку прокладати кабельні та повітряні лінії зв'язку і встановлювати пристрої, що забезпе­чують їх надійне функціонування.
    Крім того, Закон «Про зв'язок» надає право підприємствам зв'язку прокладати кабельні та повітряні лінії зв'язку через мости, тунелі, вулиці, шляхи, ліси і води, в будівлях, колекторах, на лініях електропередачі та встановлювати в/на цих об'єктах пристрої, що забезпечують їх надійне функціонуван­ня. У цьому випадку йдеться про проведення зазначених ро­біт за межами земель зв'язку. Тому порядок і умови їх прове­дення встановлюються підприємствами зв'язку за погоджен­ням з власниками і користувачами земель та об'єктів.
Землі зв'язку можуть перебувати в різних формах власнос­ті: державній, комунальній та приватній. Знаходження цих земель у державній чи комунальній власності означає, що відповідні земельні ділянки можуть надаватися в постійне користування, тобто без установлення строку.
Також слід зауважити, що згідно зі ст. 92 ЗК України пра­во постійного користування земельною ділянкою набувають лише підприємства, установи та організації зв'язку, що нале­жать до державної або комунальної власності.
    Окремі земельні ділянки, що належать до земель зв'язку, не можуть перебувати ні в комунальній, ні у приватній влас­ності. Це стосується, наприклад, земель космічної системи, наданих під супутникові засоби зв'язку.
    Встановлення охоронних зон уздовж повітряних і підзем­них кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній, має на меті забезпечен­ня нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. За необхід­ності можуть створюватися просіки.
    Охорона ліній і споруд зв'язку на землях і водах здійснюються відповідно до Правил охорони ліній зв'язку, затвердже­них постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня
1 996 р.1 Згідно з Правилами для підземних кабельних і повіт­ряних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пункта­ми, охоронна зона — це смуга землі вздовж ліній, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних ка­белів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку.
    Для випромінювальних споруд електрозв'язку — це ділян­ки землі, розміри якої визначаються проектом залежно від технічних характеристик цих споруд.
    Для повітряних ліній зв'язку та дротового мовлення, що прокладаються в лісових масивах та інших зелених наса­дженнях, вирубуються просіки. Наприклад, у насадженнях заввишки до 4 метрів включно — завширшки не менше за відстань між крайніми проводами плюс 4 метри (по 2 метри з кожного боку від крайнього проводу до гілок дерев).
    У межах охоронних зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають ці лінії, а також без присутності їх представника забороняється: проводити сільськогосподарські земляні роботи на глибині більш як 0,3 метра; виконувати будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також роз­рівнювати ґрунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скре­пера, грейдера та іншої землерийної техніки; облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших меха­нізмів тощо.
Роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітря­них ліній зв'язку та проводового мовлення згідно з додатком до Правил охорони ліній зв'язку.
     Правилами охорони ліній зв'язку забороняється виконува­ти будь-які роботи, що можуть порушити нормальне функціонування ліній зв'язку та проводового мовлення: проводит знесення та реконструкцію будівель, мостів, перебудову колекторів, тунелів метрополітену, де прокладено кабелі зв'язку, без попереднього перенесення виконавцями робіт споруд і об» ладнання ліній зв'язку, узгодженого з підприємствами, у віданні яких перебувають ці споруди і обладнання.
     Землі в межах охоронних зон у власників землі та землеко­ристувачів не вилучаються і можуть використовуватися ними з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони ліній зв'язку.
На підприємства, установи, організації та громадян, яким надані у власність чи користування земельні ділянки, по те­риторії яких проходять лінії зв'язку та дротового мовлення, покладена відповідальність за проведення робіт на ділянках. Вони також зобов'язані вживати належних заходів для забез­печення охорони цих ліній.
     Підприємствам, у віданні яких перебувають лінії зв'язку та проводового мовлення, в охоронних зонах за відсутності ліній зв'язку інших відомств дозволяється будівництво шля­хів, мостів та інших споруд, необхідних для технічного обслу­говування ліній зв'язку та дротового мовлення. Проведення зазначених робіт має узгоджуватися з власниками землі або землекористувачами.
Будівництво і реконструкція ліній зв'язку та дротового мо­влення, що проходять по сільськогосподарських угіддях, ма­ють виконуватись, як правило, у період, коли ці угіддя не за­йняті під польові роботи.
    Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній зв'язку та дротового мовлення обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від відомчої належності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи в охоронних зонах. Ці суб'єкти у разі надання їм під забудову земельних ділянок, по території яких проходять лінії зв'язку, зобов'язані попередньо узгодити питання будівництва з підприємствами, у віданні яких перебувають ці лінії.
    Щодо проведення у межах охоронних зон робіт, зазначе­них у Правилах охорони ліній зв'язку, суб'єкти зобов'язані мити письмову згоду підприємства, у віданні якого перебува­ють лінії зв'язку.