Стаття 74. Землі міського електротранспорту
До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.
Міський електротранспорт — це різновид транспорту загального користування. Він входить до складу єдиної транспортної системи України і задовольняє потреби населення в перевезеннях.
Суспільні відносини, пов'язані з діяльністю цього різновиду транспорту, регулюються Законом України «Про транспорт».
Згідно з цим Законом до міського електротранспорту належать: підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів; рухомий склад, трамвайні та тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо,; службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори; заводи з ремонту рухомого складу і виготовлення запас--них частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку; промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації; навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.
У процесі здійснення міських перевезень, тобто перевезень тролейбусами та пасажирським автомобільним транспортом за маршрутами в межах території населеного пункту, використовуються землі загального користування. Водночас специфіка міського електротранспорту вимагає виділення спеціальних земель, які забезпечують роботу цього транспорту.
До земель міського електротранспорту належать землі, надії в і в користування під відокремлені трамвайні колії та їх оПлаштування1, колії і станції фунікулерів, канатних доріг, ескалаторів, трамвайно-тролейбусні депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарств, сигналізації і зв'язку, службові й культурно-побутові будівлі та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту.
Особливістю цих земель є те, що вони розташовані, як правило, в межах населеного пункту, міста. Вони забезпечують колективні інтереси жителів, які об'єднані постійним проживанням у межах міста і складають основу територіальної громади. Не виключено, що землі міського електротранспорту можуть належати територіальній громаді як первинному суб'єкту міського самоврядування, основному носію його функцій і повноважень. У цьому випадку вони представлятимуть собою необхідну основу для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. Слід зауважити, що землі міського електротранспорту використовуються головним чином для задоволення комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення міста як самостійної адміністративно-територіальної одиниці.
Цільове призначення цих земель пов'язане з розміщенням па відповідних земельних ділянках будівель і споруд, а також об'єктів інженерної інфраструктури, які забезпечують роботу міського електротранспорту.
Зазначені землі надаються у користування підприємствам міського електротранспорту. Розміщення на цих землях споруд та інших об'єктів транспорту здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування відповідно до Закону «Про основи містобудування».
Оскільки згідно з Законом «Про транспорт» (ст. 9) транспортні засоби, споруди, устаткування транспорту, закріплені за підприємствами, установами та організаціями місцевих рад належать до комунальної власності, а також можуть пере бувати і у власності громадян, можна дійти висновку, що землі, які обслуговують транспортні споруди, можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
