Стаття 72. Землі авіаційного транспорту
До земель авіаційного транспорту належать землі під: а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;
в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;
г) службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Землі авіаційного транспорту — самостійний різновид земель транспорту. Вони характеризуються всіма загальними ознаками, які притаманні іншим землям транспорту, водночас мають і певні особливості, обумовлені специфікою даного виду транспорту.
Згідно з Законом «Про транспорт» (ст. 32) до складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Повітряним Кодексом України визначено, що Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України.
Повітряним простором визнається частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, у тому числі над її територіальними водами (територіальним морем). Цей простір використовується авіацією з метою задоволення інтересів України та її громадян і забезпечення безпеки авіації.
Авіація як галузь — це усі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден. Здійснення господарської діяльності підприємствами авіаційного транспорту неможливе без відповідних земельних ділянок.
До земель авіаційного транспорту належать землі, надані в користування під:
— аеропорти, аеродроми, відокремлені споруди (об'єкти управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисні та інші споруди), службово-технічні території з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
— вертольотні станції, у тому числі вертольотодроми, службово-технічні території з усіма будівлями та спорудами;
— ремонтні заводи цивільної авіації, аеродроми, вертольотодроми, гідроаеродроми та інші майданчики для експлуатації повітряних суден;
— службові об'єкти, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Відведення території для будівництва та реконструкції аеродромів і аеропортів, будівництво, реконструкція та експлуатація аеродромів та аеропортів допускаються в порядку, встановленому чинним законодавством.
Участь громадян у погодженні питань будівництва, реконструкції та експлуатації аеродромів і аеропортів визначається законодавством України. Для забезпечення належного функціонування авіаційного транспорту навколо аеродромів визначається певна територія, в межах якої земельні права суб'єктів власності на землю і землекористувачів дещо обмежуються. Статтею 72 (п. 2) ЗК України встановлено, що на приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.
У Повітряному кодексі України визначено, що приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об'єктів та перешкод) — це обмежена певними розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряних суден.
Розміри цієї території повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою до відома відповідних місцевих рад, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію.
Особливістю використання земель на цій території є те, що тут запроваджується особливий режим одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність — тільки за узгодженням із органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною місцевою радою.
Підприємства, установи і організації, а також громадяни, які допустили порушення правил будівництва та інші заборонені дії на приаеродромній території, зобов'язані на вимогу власника аеродрому (аеропорту) чи уповноваженої ним особи припинити будівництво чи іншу діяльність на приаеродромній території та провести у встановлений термін за свої кошти і своїми силами усунення допущених порушень.
Особливі вимоги встановлені законом до таких специфічних споруд, як аеродром, що займає певну територію. Він має бути сертифікований на відповідність нормам придатності до експлуатації, з видачею відповідного сертифіката.
Усі цивільні аеродроми підлягають реєстрації у державному органі з питань сертифікації і реєстрації та занесенню їх до державного реєстру аеродромів України.
Аеродром і його елементи повинні мати маркірування, що відповідає нормам придатності аеродромів до експлуатації.
Розташування у районі аеродромів будь-яких знаків, пристроїв і позначень, подібних до маркірувальних, що вживаються для розпізнавання аеродромів, забороняється.
Усі нерухомі об'єкти і споруди, розташовані на приаеродромній території, повинні бути маркіровані їх власниками денними і нічними маркірувальними знаками та пристроями згідно з нормами придатності аеродромів до експлуатації.
При розвідуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та експлуатації аеродрому підрядчик та експлуатант зобов'язані дотримуватися чинних в Україні норм, правил і процедур щодо охорони навколишнього природного середовища.
