Стаття 71. Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства
1. До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
2. До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;
в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;
г) захисні насадження.
Автомобільний транспорт — це підгалузь галузі транспорту, метою якої є задоволення потреб населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Автомобільний транспорт утворюють перевізники, автостанції, автовокзали виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти.
Відносини, пов'язані з функціонуванням автомобільного транспорту, регулюються законами України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р. 1, «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р.2 та Статутом автомобільного транспорту України3 (зі змінами та доповненнями).
Закон України «Про автомобільний транспорт» розрізняє автомобільний транспорт загального користування, відомчий та індивідуальний автомобільний транспорт.
До автомобільного транспорту загального користування належать автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів. Функціонування цього різновиду транспорту здійснюється відповідно до загальнодержавної програми розвитку і вдосконалення транспорту. Зазначена програма є основою для розробки і затвердження уповноваженими органами регіональних програм розвитку автомобільного транспорту загального користування, якими визначається мережа автобусних маршрутів загального користування на відповідній території.
До відомчого автомобільного транспорту належать автомобільні транспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, що використовуються ними лише для власних потреб.
Індивідуальний автомобільний транспорт — це автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними лише для власних потреб.
Стаття 5 Закону «Про автомобільний транспорт» визначає, що автомобільним транспортом загального користування використовуються землі транспорту та інші землі відповідно до земельного законодавства.
Відносини у сфері використання та охорони земель автомобільного транспорту та земель дорожнього господарства регулюються окремою статтею ЗК України. Наявність цих двох складових частин земель спеціального призначення забезпечує виконання завдань, поставлених перед автомобільним транспортом загального користування.
До земель автомобільного транспорту належать земельні ділянки, надані для зведення та наступної експлуатації споруд будівель та інших об'єктів, що забезпечують роботу автомобільного транспорту загального користування.
Землями дорожнього господарства вважаються землі в межах смуг відведення з розташованими там дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг. Перелік таких споруд визначений у ст. 71 ЗК України. Залежно від характеру цих споруд вони поділяються законом на чотири групи.
Автомобільні шляхи сполучення, які використовуються автомобільним транспортом, характеризуються притаманною їм інфраструктурою. Вона містить автомобільні дороги — частину території, у тому числі в населеному пункті, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів з усіма розміщеними на них спорудами (ст. 21 Закону «Про дорожній рух»), автовокзали, автостанції, зупинки автобусних маршрутів загального користування, майданчики для розвороту і відстою автобусів у початкових і кінцевих пунктах маршрутів, стоянки таксі, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції, контейнерні пункти, об'єкти дорожнього сервісу.
До об'єктів дорожнього сервісу, призначених для надання послуг перевізникам, водіям та пасажирам, належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, пункти громадського харчування, зв'язку та медичної допомоги.
До інфраструктури автомобільних шляхів сполучення Законом «Про автомобільний транспорт» встановлені певні вимоги. По-перше, будівництво, ремонт і утримання об'єктів
інфраструктури автомобільних шляхів сполучення здійснюється з метою задоволення потреб споживачів послуг автомобільного транспорту загального користування. По-друге, ремонт і утримання цих об'єктів здійснюється їх власниками. По-третє, конкретні об'єкти виконують вузько спеціалізовані завдання і забезпечують досягнення певних цілей. Так, на автовокзалах та автостанціях забезпечується: прийом та відправлення автобусів і пасажирів; організація продажу квитків населенню; диспетчерське управління і регулювання руху автобусів тощо. На вантажних терміналах (автопортах) забезпечується: навантаження, розвантаження та зберігання вантажів; технічне обслуговування і ремонт автомобільних транспортних засобів; надання транспортно-експедиційних послуг тощо. На контейнерних пунктах забезпечується навантаження та розвантаження, зберігання, ремонт та обслуговування контейнерів тощо.
Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства використовуються для надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Що ж стосується міських перевезень, тобто перевезень за маршрутами в межах території населеного пункту, то вони пов'язані з використанням земель загального користування у межах населеного пункту. Такі землі не належать до земель автомобільного транспорту і дорожнього господарства. Вони характеризуються специфічним правовим режимом.
Однією з новел чинного земельного законодавства є можливість надання земельних ділянок із земель дорожнього господарства для здійснення концесійної діяльності.
Законом України «Про концесії» від 16 липня 1999 р.1 визначено, що концесія — це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань щодо створення (будівництва) та управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику(ст.1)
У концесію можуть надаватися тільки об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у певних сферах господарської діяльності, а саме: будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівництво та експлуатація аеропортів, шляхів сполучення, вантажних і пасажирських портів тощо.
Особливості здійснення концесійної діяльності в окремих сферах господарської діяльності можуть визначатися спеціальними законами.
Згідно зі ст. 94 ЗК України види господарської діяльності, для яких можуть надаватися земельні ділянки у концесію, визначаються законом.
Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» від 14 грудня 1999 р.1 визначає особливості надання концесій на будівництво автомобільних (позаміських) доріг загального користування та їх подальшу експлуатацію в інтересах економіки України.
Об'єктом концесії автомобільна (позаміська) дорога загального користування, яка перебуває у державній власності, щодо будівництва, строкового платного володіння та експлуатації якої укладено концесійний договір на строк від 10 до 50 років. Цей об'єкт характеризується, як лінійна споруда з інженерними та допоміжними спорудами і службами, які призначені для зручного та безпечного проїзду транспортних засобів з допустимими технічними характеристиками та навантаженнями, що забезпечує внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Об'єкт концесії не змінює своєї належності. Передача об'єкта у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт та не припиняє право державної чи комунальної власності на нього.
Для забезпечення належної експлуатації автомобільної дороги вона облаштовується інженерними та допоміжними спорудами. Інженерними вважаються споруди, що будуються безпосередньо на автомобільних дорогах (мости, тунелі, естакади, шляхопроводи тощо), тобто є їх невід'ємною частиною. До допоміжних належать споруди, розташовані на землях дорожнього господарства, зазначені в концесійному договорі (майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, протилавинні та протиселеві споруди тощо) та призначені для обслуговування рухомого складу на дорогах, учасників дорожнього руху, розміщення сервісних і ремонтно-технічних служб.
Особливості надання концесій на будівництво автомобільних доріг полягають у тому, що вони надаються насамперед у напрямках міжнародних транспортних коридорів та міжнародних магістралей категорії «Є».
Визначення об'єктів, які надаються в концесію, і затвердження їх переліку здійснюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій місцевих рад та відповідних державних адміністрацій.
Кабінет Міністрів приймає також рішення про надання концесії на будівництво автомобільної дороги та її подальшу експлуатацію (ремонт і утримання).
Користування автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, пов'язане з платою за проїзд такими дорогами, яка справляється у порядку, що визначається концесійним договором, усіма власниками або користувачами автотранспортних засобів, що користуються такими дорогами.
Одним з основних принципів концесійної діяльності у сфері будівництва автомобільних доріг та їх експлуатації є обов'язкова наявність безоплатних автомобільних доріг чи окремих смуг руху вздовж об'єкта концесії, що знаходяться у належному для експлуатації технічному стані, як альтернативного варіанта зручного проїзду транспортних засобів у необхідному напрямку.
