Стаття 71. Вибори до органів державної влади ...

Published by Консультант on Сб, 03/21/2009 - 08:31

 

Стаття 71.Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі за­гального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Коментовану статтю присвячено закріпленню принципів виборчого права.
Вибори як найважливіший інститут безпосередньої демократії і головна форма вираження волі народу, його участі у політичному процесі і як спосіб формування представницьких органів влади проводяться за певними принципами. Конституція України як такі закріплює загальне , рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні. Тільки за таких умов можливе справжнє волевиявлен­ня громадян. Закріплення цих принципів на конституційному рівні означає, що всі вибори в Україні повинні проводитися у відповідності з ними, а їх порушення є підставою для визнання проведених виборів нелегітимними. Згідно із загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами легітимна державна влада має базуватися на справжніх, вільних, справедливих виборах, які проводяться регулярно на основі загального, рівного права і таєм­ного голосування. У виборчих законах можуть встановлюватися й інші принципи, крім тих, що містяться в Конституції України. Це, зокрема, принципи гласності, альтернативності, відкритості ви­борів, свободи агітації тощо.
Принцип загального виборчого права означає, що активним виборчим правом володіють усі громадяни, які надень голосуван­ня досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних недієздатними у судовому порядку. При цьому забороняються будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлен­ня до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять.
Право громадян України бути обраними, тобто пасивне ви­борче право, має свою специфіку залежно від виду виборів і до­даткових умов, насамперед від досягнення відповідного віку, а також строку проживання на відповідній території. Так, народ­ним депутатом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути включе­ний у виборчий список, висунутий в одномандатному окрузі, і обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинен­ня умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем ви­борів років та володіє державною мовою. Таким чином, щодо претендента на посаду глави держави встановлено чотири цензи: наявність громадянства, ценз осілості, віковий ценз і мовний ценз. Відносно народних депутатів відсутній мовний ценз. Депутатам сільської, селищної і міської ради може бути обраний гро­мадянин України, який досяг 18 років і має право голосу.
Принцип рівного виборчого права означає, що підстави для участі громадян у виборах повинні бути рівними і забезпечуватися при реалізації як активного, так і пасивного виборчого права. Щодо активного виборчого права це означає, що кожний вибо­рець має рівну (однакову) кількість голосів при голосуванні, а також має право на рівне з іншими виборцями представництво в законодавчих (представницьких) органах влади і виборчих орга­нах місцевого самоврядування. Так, відносно виборів до Верхов­ної Ради України рівне виборче право громадян забезпечується: наявністю у кожного виборця однакової кількості голосів по одному голосу в одномандатному та багатомандатному виборчих округах; рівними можливостями громадян балотуватися на вибо­рах; утворенням одномандатних виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців, що гарантує єдину норму представ­ництва; рівним захистом, у тому числі в судовому порядку, як активного, так і пасивного виборчого права громадян України. Всі кандидати в депутати повинні мати рівні права і нести рівні обов'язки на всіх стадіях виборчого процесу. Зокрема, вони по­винні мати рівні можливості при проведенні передвиборчої агі­тації і створенні виборчих фондів, бути рівними перед судом і за­коном. Для всіх кандидатів у депутати встановлюються однакові строки висування і реєстрації.
Пряме виборче право означає, що громадянин голосує на виборах в Україні за або проти кандидата (списків кандидатів) безпосередньо. Прямі вибори дають можливість установити пря­мий зв'язок між виборцями і депутатами. Непряме виборче пра­во передбачає, що виборець бере участь лише в обранні членів виборчої колегії чи будь-якого іншого органу, який обирає вже депутатів відповідного представницького органу. Демократизм прямих виборів полягає в тому, що немає ніяких проміжних інстанцій між виборцями та кандидатами в депутати, тобто вибо­рець голосує безпосередньо за кандидата в депутати. При непря­мих виборах воля виборця опосередковується обраними особами (органом) виборщиками (колегією виборщиків). Наприклад, виборці в США обирають виборщиків, а останні Президента США. Міжнародно-правові стандарти не обмежують можливість застосування непрямих виборів. У деяких ситуаціях вони є доцільними, але вважається, що вони менш демократичні, ніж прямі вибори. Згідно з Конституцією України на основі прямих виборів проходять вибори народних депутатів України, депутатів Автономної Республіки Крим, Президента України, депутатів сільських, селищних і місцевих рад та їх голів.
Принцип таємного голосування означає, що контроль за воле­виявленням виборців заборонений у процесі голосування в будь-якій формі, будь-якими суб'єктами і будь-якими засобами. Такий контроль може бути як державним, так і недержавним, тобто з боку політичних партій, інших суб'єктів виборчого процесу, і спрямова­ний на недопущення фальсифікації результатів виборів. Для недо­пущення такого контролю в поточному виборчому законодавстві встановлюються заходи і процедури для забезпечення таємниці го­лосування: кожний виборець голосує особисто, і голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу іншим особам забо­роняється; голосування повинно проводитися у відведених відпо­відних приміщеннях, в яких у достатній кількості повинні бути обладнані кабіни (кімнати) для таємного голосування; виборчий бю­летень повинен мати таку форму, яка б виключала можливість установити особу виборця, який його заповняв; бюлетені для го­лосування повинні заповнюватися виборцем у кабіні (кімнаті) для таємного голосування. При цьому під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб. У випадках, коли виборець унаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, він має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб політичних партій (блоків), офіційних спосте­рігачів. Якщо голосування осіб, які за станом здоров'я не можуть прибути до приміщення для голосування, і відповідно їх голосуван­ня відбувається за межами спеціально відведених приміщень, то за­конодавством чітко врегульовано процедуру такого голосування, яка б виключала можливість порушення таємниці голосування або ж спотворювала волевиявлення виборців.
Виборчі бюлетені видаються виборцям, що включені у спис­ки виборців, при пред'явленні паспорта або іншого документа, який посвідчує особу. Виборець не має права передавати свій ви­борчий бюлетень іншим особам. Отримання незаповненого ви­борчого бюлетеня від інших осіб, заохочення або змушення виборців до передачі бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, по­гроз або в інший спосіб забороняється.
Реалізація принципу таємного голосування забезпечується також встановленням кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, визначеному законом. Особа притя­гається до відповідного виду відповідальності, якщо вона: переш­коджає шляхом насильства, обману, погроз чи в інший спосіб вільному здійсненню громадянами України права обирати і бути обраними; використовує своє посадове або службове становище з метою бути обраним депутатом; вчасно не склала списки виборців чи не уточнила відомості, що повинні містити ці списки; поширює завідомо неправдиві відомості про кандидатів у депутати або здійснює інші дії, що принижують честь і гідність кандидатів у де­путати; перешкоджає здійснювати передвиборну агітацію чи вста­новлені правила ведення передвиборної агітації; порушує встанов­лений законом порядок фінансування виборчого процесу; переш­коджає чи втручається в роботу виборчих комісій або в діяльність членів виборчих комісій, пов'язану з виконанням ними своїх пов­новажень; перешкоджає голосуванню на виборчих дільницях; порушує таємницю голосування; примушує виборців голосувати всупереч їх волевиявленню; вчинила підлог виборчих документів, приписку, здійснила явно неправомірний підрахунок голосів ви­борців або неправильно встановила результати виборів тощо.
Закріплення в частині другій коментованої статті положен­ня про те, що виборцям гарантується вільне волевиявлення, оз­начає, що виборцям повинні бути забезпечені належні умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при го­лосуванні. Відповідно застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи якихось інших дій, що перешкоджають вільному фор­муванню та вільному виявленню волі виборців, забороняється. Цей принцип полягає в тому, що громадяни України беруть участь у виборах добровільно, без будь-якого примусу чи насильства. Кожний виборець на свій розсуд вирішує, брати йому участь у виборчому процесі чи ні, голосувати за відповідного кандидата в депутати або голосувати проти всіх кандидатів. Кожний виборець голосує неупереджено, на основі власних переконань і поглядів.
Принцип вільних виборів виключає існування юридичного обов'язку виборців брати участь у голосуванні. В деяких країнах світу такий обов'язок встановлено законодавчо і в разі його порушення до громадянина застосовуються санкції. Не є порушен­ням принципу вільних виборів заходи з передвиборної агітації, які спрямовані на інформування виборців про існуючі погляди, платформи суб'єктів виборчого процесу — кандидатів у депута­ти, політичних партій (блоків). Принцип вільних виборів заборо­няє будь-яке переслідування громадянина за ухилення від участі у голосуванні, якими б причинами воно не було викликане.