Стаття 69. Права та обов'язки піклувальника

1. Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.

Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.

2. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 цього Кодексу.

3. Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

1. Форми та методи здійснення прав і обов'язків піклувальника відрізняються залежно від того, над якою особою встановлено піклування. Піклувальник неповнолітньої особи, по суті, замінює їй батьків. Тому його основним обов'язком є створення умов, необхідних для повноцінного всебічного фізичного та духовного розвитку неповнолітнього (належний догляд, харчування, навчання, лікування, відпочинок тощо). Піклувальник особи, дієздатність якої обмежена внаслідок того, що вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 36 ЦК), зобов'язаний, в першу чергу, вживати заходів щодо її лікування, в міру можливостей створювати такі побутові умови, які б сприяли її одужанню. Основним обов'язком піклувальника особи, дієздатність якої обмежено в силу того, що вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ч. 2 ст. 36 ЦК), є здійснення контролю за розпорядженням цією особою своїм заробітком та майном.

 2. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічною особою правочинів, які вона  не вправі вчиняти самостійно (див. статті 32, 37 і коментар до них).

Відсутність згоди піклувальника і наступного схвалення правочину, укладено­го підопічним за межами його цивільної дієздатності, є підставою для визнання судом такого правочину недійсним за позовом піклувальника (ч. 2 ст. 222 ЦК). У випадку, якщо такий позов не подано, то правочин вважається дійсним. Разом з тим, піклувальник не може давати підопічній особі дозвіл на укладення право­чинів, які передбачені ч. 1 ст. 71 ЦК, без попередньої згоди органу опіки та піклу­вання.

3. У разі видужання або поліпшення психічного стану підопічної особи, дієздатність якої було обмежено на підставі ч. 1 ст. 36 ЦК, а також у разі припи­нення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засо­бами, токсичними речовинами тощо піклувальник має право звернутися до суду із заявою про скасування обмеження в дієздатності цієї особи. Рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яке набрало законної сили, є підставою для припинення піклування (п. 4 ч. 1 ст. 77 ЦК).