На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необ¬хідністю обслуговування населення (магазини, підприємства по¬бутового обслуговування, театри, музеї та ін.), вихідні дні вста¬новлюються місцевими радами.
(Стаття 68 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2240-10 від 29.07.81)
1.  Коментована стаття передбачає порядок установлення ви¬хідних днів для працівників, що працюють у загальний вихідний день, тобто в неділю, оскільки їх робота пов'язана з обслугову¬ванням населення. В зв'язку з тим, шо неділя є для них робочим днем, вихідні дні їм установлюються в інші дні тижня. Щотиж¬невий відпочинок на таких підприємствах і в установах може надаватися одночасно всім працівникам у певний день тижня, шо не збігається з загальновстановленим днем відпочинку.
2.  Якщо певні підприємства, установи, організації, які вико¬нують роботи по обслуговуванню населення, не працюють що¬денно, то для їх працівників, як правило, встановлюється другий вихідний день, що межує з загальним вихідним днем.
3.  Установлюючи дні й години роботи підприємств, установ і організацій, що обслуговують населення, місцеві ради водночас визначають і щотижневі дні відпочинку їх працівників. Зокрема, районні ради установлюють робочі і вихідні дні працівників під-приємств, установ і організацій, що обслуговують населення від¬повідних районів. Міські ради міст обласного підпорядкування установлюють робочі і вихідні дні працівникам підприємств, уста¬нов, організацій, що обслуговують населення відповідних міст.
Стаття 69. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях
На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення ро¬боти яких неможливе з виробничо-технічних умов або через не¬обхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверд¬жується власником або уповноваженим ним органом за погод¬женням з профспілковим комітетом підприємства, установи, ор¬ганізації.
(Стаття 69 із змінами, внесеними згідно з Указом ЛВР № 4617-10 від 24.01.83)
1.  У коментованій статті встановлюється порядок надання вихідних днів як на безперервно діючих підприємствах, в уста¬новах і організаціях, зупинення роботи яких неможливе у зв'яз¬ку з виробничо-технічними умовами чи необхідністю безперерв¬ного обслуговування населення, так і на вантажно-розвантажу¬вальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту.
Необхідність установлення особливого порядку надання вихі¬дних днів не тільки на безперервно діючих підприємствах, в уста¬новах, організаціях, а й на вантажно-розвантажувальних роботах зумовлюється тим, що підприємства і організації, зокрема, підпри¬ємства і організації автомобільного транспорту, які відправляють і отримують вантажі через залізничні станції, порти і пристані, з метою недопущення понаднормативних простоїв залізничних ва¬гонів, суден річкового і морського флоту та автотранспортних за¬собів, повинні забезпечити відпуск, навантаження, доставку та прийняття вантажів рівномірно протягом усіх днів тижня.
2.  Оскільки на безперервно діючих підприємствах, в устано¬вах, організаціях, що працюють також і в неділю, загального ви¬хідного дня немає, вихідні дні надаються працівникам по окре-
мих їх групах згідно з графіком змінності. Затверджуваний влас¬ником або уповноваженим ним органом за погодженням з проф¬спілковим комітетом підприємства, установи, організації графік змінності в цих випадках регулярно змінюється з таким розраху¬нком, щоб вихідні дні кожної групи працівників почергово при¬падали на різні дні тижня.
При складанні графіка має бути дотримана норма тривалості щотижневого відпочинку в середньому за обліковий період.
3.  Працівникам, які позмінно чергують при цілодобовій ро¬боті підприємства чи його частини, якщо місячна кількість робо¬чих годин при підсумованому обліку робочого часу не переви¬щує місячної норми робочого часу, дні щотижневого відпочинку окремо не надаються, оскільки вони включаються до загальної кількості вільних від роботи днів.
4.  У тих не переведених на п'ятиденний робочий тиждень безперервних виробництвах, де за виробничими умовами напе¬редодні вихідних, святкових і неробочих днів скорочення робо¬чого дня неможливе, працівникам, що працюють у такі дні біль¬ше годин, ніж визначено законодавством (ст. 53 Кодексу), за відповідно перепрацьований час надаються окремі вихідні дні.
5.  В окремих галузях господарства (залізничного і водного транспорту, зв'язку тощо) порядок надання щотижневого відпо¬чинку працівникам передбачено в положеннях про робочий час і час відпочинку.