Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.
1. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
б) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
г) застосування сильнодіючих пестицидів.
2. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.
Цією статтею ЗК України встановлено додатковий перелік заборонених видів господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах. Види діяльності, які можуть здійснюватися на земельних ділянках морських прибережних захисних смуг, визначені ВК України. У ст. 90 ВК України зазначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів належить до зони санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих "закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
При цьому на зазначені організації розповсюджуються як правила, що стосуються прибережних захисних смуг, так і режим зон санітарної охорони водних об'єктів, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вони зобов'язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди і технічні пристрої (ст. 44 ВК України). Водні об'єкти, що мають природні лікувальні властивості, належать до категорії лікувальних, якщо їх включено до спеціального переліку. Перелік таких водних об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та па островах у внутрішніх морських водах встановлюється тими самими законами, що визначають режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах.
Деякі особливості господарської діяльності на землях, що належать до морських прибережних смуг, передбачені в спеціальних законах України.
Так, особливості і режим господарської діяльності на цих землях визначені Кодексом торговельного мореплавства України. Вони обумовлені специфікою використання водного простору для торговельного мореплавства, зокрема використання вітчизняних та іноземних суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладення кабелю та інших господарських, наукових і культурних цілей. Виходячи з цих особливостей, відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також будівництва або будь-якої роботи в зоні дії навігаційного обладнання, в тому числі на земельних ділянках прибережних захисних смуг і морських шляхів має бути погоджене з Міністерством транспорту України та місцевими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування (ст. 12 Кодексу торговельного мореплавства України). Встановлено, що юридичні і фізичні особи, які порушили зазначені правила, зобов'язані на вимогу Міністерства транспорту України здійснити у визначений ним термін за власний рахунок знесення з відповідних земельних ділянок, перенесення або необхідні зміни будівель і споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дії засобів навігаційного обладнання.
Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг обумовлені тим, що відведені порту землі є територією морського порту. До території морського порту згідно зі ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України належать також намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. Отже, намиті, насипані або штучно створені площі до земельних ділянок прибережних захисних смуг не належать. Правильно буде вважати штучно створені площі водними просторами і акваторією морського порту, використання яких здійснюється за правилами, встановленими ВК України.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів визначається нормами Закону України «Про виключну (морську) економічну зону» від 16 травня 1995 р.1 Вони спрямовані, перш за все, на правовий режим виключної (морської) економічної зони, до якої належать морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, у тому числі райони навколо островів. Ширина виключної (морської) економічної зони обчислюється від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. Отже, до земельних ділянок прибережних захисних смуг прилягає як територіальне море, так і виключна (морська) економічна зона України. Таким чином, режим земельних ділянок, до яких прилягає виключна морська економічна зона, має узгоджуватися з господарською діяльністю у цій зоні.
Україна, здійснюючи свої права і виконуючи свої зобов'язання у виключній (морській) економічній зоні, належним чином враховує права і зобов'язання інших держав. Отже, інші держави, здійснюючи свої права у виключній зоні, можуть використовувати земельні ділянки прибрежних захисних смуг із додержанням земельного законодавства України, зокрема на підставі укладених договорів (статті 5—7 Кодексу торговельного мореплавства України).
