Стаття 62. Місце встановлення опіки або піклування

1. Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

1. Стаття 62 ЦК передбачає два критерії визначення підвідомчості справ про встановлення опіки або піклування — за місцем проживання особи, яка потре­бує опіки чи піклування, або за місцепроживанням опікуна чи піклувальника. Наведені критерії дозволяють найкращим чином з'ясувати фактичну сторону справи, зокрема, зібрати об'єктивні відомості про особу, яка потребує опіки чи піклування, про її сімейні обставини, стан здоров'я, матеріальне забезпечення, розглянути можливості належного виконання опікунських обов'язків. Як пока­зує практика, найчастіше опіка та піклування встановлюються за місцем про­живання особи, яка потребує опіки або піклування. Лише у деяких випадках, за наявності обставин, які заслуговують на увагу (наприклад, коли підопічний вже проживає у сім'ї особи, яка бажає стати його опікуном чи піклувальником), опі­кун та піклувальник можуть бути призначені за місцем їхнього проживання.

2. У тому випадку, коли особа, яка підлягає опіці чи піклуванню, та майбутній опікун (піклувальник) проживають на території різних держав-членів СНД, слід застосовувати положення Конвенції держав СНД про правову допомогу і правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ від 7 жовтня 2002 р. Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 Конвенції опікуном або піклувальником особи, яка є громадянином однієї договірної сторони, може бути призначено громадянина іншої договірної сторони, якщо ця особа проживає на території сторони, де буде здійснюватися опіка та піклування.

3. Встановлення опіки та піклування може, в свою чергу, впливати на визначення місця проживання фізичної особи (див. ч. З ст. 29 ЦК).