Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом

1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздат­ною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

2. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її ци­вільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклу­вання.

3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді спра­ви буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призна­чає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при роз­гляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

(Стаття 60 В редакції Закону України № 2450-IV від 03.03.2005p.)

1. Стаття 60 ЦК є новелою цивільного законодавства України. До вступу в силу нового ЦК рішення про встановлення опіки чи піклування приймалося виключно органом опіки та піклування.

2. Частина 1 ст. 60 ЦК закріплює імперативне правило про те, що у разі виз­нання особи недієздатною опіка над нею встановлюється судом. Встановлення опіки над підопічним провадиться в одному провадженні з визнанням його не­дієздатним. Таке саме правило передбачено ч.2 ст.60 ЦК і щодо осіб, які в судо­вому порядку обмежені у цивільній дієздатності.Законом України «Про вне­сення змін до Цивільного кодексу України» від 3 березня 2005 р.ст.60 ЦК було доповнено правилом, відповідно до якого суд не лише встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною та піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності, але й призначає опікуна чи піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Зазначимо, що ст. 60 ЦК у редакції цього Закону суперечила положенням ч. 1 ст. 241 ЦПК України з:п 18.03.2004 р. (УК від 14.07.2004 p., № 27) про те, що рішення суду про виз­нання громадянина недієздатним чи обмежено дієздатним після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування для призначення обмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному — опікуна. Таким чином, відповідно до ЦК призначення опікуна і піклувальника у випадках, передбачених ст. 60, належить до повноважень суду, а згідно із цивільним процесуальним законодавством України опікун та піклувальник призначався безпосередньо органом опіки та піклування, незалежно від того, який орган встановлює опіку (піклування) — орган опіки та піклування чи суд. Цю неузгодженість було усу­нуто Законом України від 16 березня 2006 р. про внесення змін до ЦПК України, відповідно до якого ч. 1 ст. 241 ЦПК України викладено у такій редакції: „Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи(у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздат­ною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна». Отже, наразі ЦК України та ЦПК України встановлюють однакові правила щодо повноважень суду призначати фізичній особі опікуна або піклувальника.

3. Судова процедура встановлення опіки над малолітньою особою та піклу­вання над неповнолітньою особою є можливою лише у тих випадках, коли підста­вою для встановлення над дитиною опіки чи піклування є справа, яка знаходить­ся у провадженні суду і в процесі розгляду якої стало відомо про те, що дитина залишилася без батьківського піклування (наприклад, при розгляді судом справи про позбавлення батьків батьківських прав чи про визнання їх безвісно відсутні­ми). У таких випадках встановлення опіки чи піклування здійснюється у тому ж провадженні, в якому розглядається така справа. У всіх інших випадках опіка (піклування) над дитиною встановлюються органами опіки та піклування.