Стаття 60. Прибережні захисні смуги
1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж зрізу води (у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів — з урахуванням містобудівної документації.
Створення прибережних захисних смуг уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності здійснюється в межах природоохоронних зон, встановлення яких передбачається п. 2 ст. 58 ЗК України. Такі смуги встановлюються в порядку і розмірах, передбачених п. 2 коментованої статті Кодексу. У прибережних захисних зонах забороняється: розорювання земель, а також садівництво і городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування лісних таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Установлено, що для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних і гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування (ст. 91 ВК України).
Порядок встановлення берегових смуг на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних із судноплавством, встановлений ст. 92 ВК України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 р. № 640 затверджено Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, а постановою від 14 квітня 1997 р. № 347 — Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними. Цими актами визначено, що на земельних ділянках водного фонду у межах берегових водних шляхів дозволяється: влаштування причалів, установлення пристроїв для навантаження і розвантаження самохідних суден і барж, тимчасових пристроїв для швартування суден і наплавних споруд, а також тимчасове зберігання вантажів та механічної тяги суден; установлення берегових навігаційних знаків; установлення гідрометеорологічних постів; зберігання твердого палива для суден підприємств і організацій водного транспорту, а також тимчасове зберігання суднового обладнання; влаштування тимчасових зимових приміщень і проведення робіт у разі випадкової зимівлі чи виходу з експлуатації судна.
Ширина захисних смуг залежить від крутизни схилів поверхневих водних об'єктів. Зокрема, цією статтею ЗК України встановлено, що при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Якщо Земельний кодекс встановлює ширину і межі захисних смуг по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, то вздовж морів та навколо морських заток і лиманів Кодекс не визначає їх розміру і меж. Щодо цих прибережних захисних смуг ЗК України пропонує застосовувати бланкетні норми, посилаючись на норми, що стосуються землеустрою і містобудування. Згідно зі статтями 183 та 184 Земельного кодексу встановлення на місцевості меж територій з особливим природоохоронним режимом та їх обслуговування є одним з основних завдань землеустрою і становить його зміст. Виходячи з цих вимог, розмір та межі прибережної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів — з урахуванням містобудівної документації.
