Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передба¬чається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графі¬ками змінності у відповідності з законодавством.
1.  Час початку і закінчення щоденної роботи на підприємст¬вах, в установах, організаціях визначається правилами внутріш¬нього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими ко¬лективами за поданням власника або уповноваженого ним орга¬ну і профспілкового комітету на основі типових правил (ст. 142 Кодексу).
2.  У відповідних випадках тривалість щоденної роботи, зок¬рема, час її початку й закінчення, час перерви для відпочинку й харчування визначаються графіками змінності, що затверджуються власником за погодженням з профспілковим комітетом з дотри-манням установленої тривалості робочого часу за тиждень або інший обліковий період. Графіки змінності доводяться до відома працівників, як правило, не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
3.  Про початок і про закінчення роботи на підприємстві, в установі, організації, а також про перерву в роботі працівники повідомляються відповідними сигналами або іншими способа¬ми. До початку роботи кожен працівник в установленому поряд¬ку повинен відмітити свій прихід на роботу, а після закінчення робочого дня — залишення роботи. Біля місця, де працівники відмічають прихід на роботу та її залишення, повинен бути го-динник, що вірно показує час. Обов'язок організувати облік при¬ходу працівників на роботу та її залишення ними покладається на власника або уповноваженого ним органу. Працівник, який з'являється на роботі в нетверезому стані, не допускається до роботи цього робочого дня (зміни).
4.  На безперервних роботах зміннику забороняється залиша¬ти роботу до приходу працівника, який його замінює. В разі не¬з'явлення працівника, що мав його замінити, працівник заявляє про це старшому по роботі, який повинен негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
5. Правилами внутрішнього трудового розпорядку може перед¬бачатися застосування режимів гнучкого робочого часу, тобто такої форми організації робочого часу, за якою для окремих працівни¬ків чи колективів підрозділів підприємства допускається (у певних межах) саморегулювання початку, закінчення та загальної трива¬лості робочого дня. При цьому вимагається повне відпрацюван¬ня встановленої законом загальної кількості робочих годин про¬тягом облікового періоду (робочого дня, тижня, місяця тощо).
6.  Режим гнучкого робочого часу може застосовуватися як при п'ятиденному і шестиденному робочих тижнях, так і при інших режимах роботи на підприємствах.
7.  Складовими елементами режимів і графіків гнучкого робо¬чого часу є: «змінний (гнучкий) час» на початку і наприкінці робочого дня (зміни), в межах якого працівник має право почи¬нати і закінчувати роботу на свій розсуд; «фіксований час» — час обов'язкової присутності на роботі усіх працівників підрозділу підприємства; «перерва для відпочинку і харчування»; «трива¬лість облікового періоду», що визначає календарний час, протя¬гом якого кожним працівником має бути відпрацьована встанов¬лена законодавством норма робочих годин.
Конкретна тривалість складових елементів режимів гнучкого робочого часу і тип облікового періоду встановлюються підпри¬ємством.
8.  З метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людей і поліпшення режиму енергоспоживання на основі най¬новішого використання світлої частини доби з 1 липня 1995 року на території України запроваджено регіональні (місцеві) графіки початку робочого дня підприємств, установ, організацій усіх форм власності та сфер діяльності, які працюють в однозмінному ре¬жимі, з дотриманням установленого порядку обчислення часу в країні за другим міжнародним часовим поясом (київський час) (Указ Президента України № 334/95 від 26 квітня 1995 p.).
9.  Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчим коміте¬там обласних, Київської та Севастопольської міських рад запро¬поновано забезпечити розроблення і виконання заходів для за¬провадження на підприємствах, в установах і організаціях, що розташовані на їх території, регіональних (місцевих) графіків початку робочого дня.
Встановлено, що в міністерствах та інших центральних орга¬нах державної виконавчої влади, виконавчих комітетах облас¬них, Київської та Севастопольської міських рад робота почина¬ється о дев'ятій годині (за київським часом).
10.  Для осіб адміністративного, управлінського, технічного і господарського персоналу може застосовуватись ненормований робочий день.
Цей режим поширюється також на осіб, праця яких не підда¬ється обліку (консультанти, інструктори, агенти тощо); на осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості.
11.  Списки професій, посад і робіт, за якими допускається застосування ненормованого робочого дня, розробляються від¬повідною профспілкою і господарським органом і включаються до колективного договору.
12.  Працівники з ненормованим робочим днем на загальних підставах звільняються від роботи у дні щотижневого відпочин¬ку, святкові та неробочі дні. Робота, що виконується в окремих випадках у зазначені дні, повинна бути компенсована у встанов-леному порядку (ст. 72 Кодексу).
13.  Чергування працівників на підприємствах і в установах після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках і лише за узгодженням з профспілковим комітетом. Не допускається залучення праців¬ників до чергувань частіше ніж один раз на місяць.
14.  При залученні до чергування після закінчення робочого дня прихід на роботу переноситься у день чергування на більш пізній час. Це правило стосується працівників як з нормованим, так і з ненормованим робочим днем. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня.
15.  Чергування у вихідні, святкові та неробочі дні компенсу¬ються наданням протягом найближчих 10 днів днем відпочинку такої самої тривалості, як і чергування.