Стаття 57. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки та піклування

1. Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклу­вання, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.

1. Стаття 57 ЦК передбачає обов'язок осіб, яким стало відомо про малолітніх та неповнолітніх, які залишилися без батьківського піклування, або про по­внолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування, повідомляти про це органи епіки та піклування за фактичним місцезнаходженням таких осіб.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про охорону дитинства» від 24 квітня 2001 р. посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівники МВС України, органів соціального захисту насе­лення, житлово-експлуатаційних організацій, навчальних закладів, громадяни та інші особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без опіки (піклу­вання) батьків, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки та піклу­вання за місцем знаходження дитини.

Пунктом 2.5 Правил опіки та піклування покладено обов'язок повідомляти органи опіки та піклування про осіб, які потребують опіки чи піклування, крім зазначених вище осіб та органів, також на близьких родичів цих осіб, органи /"правління ЖБК, ЖК тощо, власників чи орендаторів житлових будинків, орга­ни в справах сім'ї та молоді, служби в справах неповнолітніх, органи РАЦСу, нотаріальні контори, судові органи, лікувально-профілактичні установи психі­атричного профілю та інші організації та установи.

3. При одержанні відомостей про малолітніх та неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані негайно провес­ти обстеження і при встановленні цього факту забезпечити тимчасове влашту­вання неповнолітніх у притулках до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника. Для тимчасового перебування осіб віком від 3 до 18 років створюються притулки для неповнолітніх, підпорядковані службам у справах неповнолітніх відповідної місцевої адміністрації (див.: Закон України «Про орга­ни і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. (в редакції від 3 квітня 2003 р.) // ВВР. - 1995. - № 6. - Ст. 35; постанова KM України «Про Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх» від 9 червня 1997 р. № 565 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — Ст. 61; наказ Міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді від 14 квітня 2004 р. № 15 «Про затвердження Порядку виявлення та ведення обліку неповнолітніх службами у справах неповнолітніх від 24 вересня 2001 р.»//Офіційний вісник України. - 2004. - № 19. - С. 375).

4. Стаття 1842 КпАП УРСР 1984 р. передбачала відповідальність за пору­шення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які зали­шилися без опіки чи піклування батьків.