Стаття 56. Власність на землі лісового фонду
1. Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградо-ваних і малопродуктивних угідь для залісення.
Статтею 6 ЛК України встановлено, що усі ліси в Україні є власністю держави. Оскільки землі належать до природних ресурсів України, то згідно зі ст. 13 Конституції України суб'єктом права власності на ліси як на природні ресурси є Український народ. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно з Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції від 22 червня 1993 р. землі лісового фонду, що входять до угідь селянських (фермерських) господарств, не можуть передаватися у приватну власність господарств, за винятком невеликих (до 5 гектарів) лісів. За даною статтею ЗК України у власність громадян (селянських господарств) чи юридичних осіб (фермерських господарств і приватних сільськогосподарських підприємств) можуть передаватися земельні ділянки загального площею до 5 гектарів у складі належних їм угідь.
Новелою коментованої статті ЗК України є норма, що громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Основною умовою набуття таких земель у власність є обов'язок громадянина чи юридичної особи використовувати їх для залісення. Розмір земель, що надаються для залісення, законодавством не визначається. Логічно виходити з того, що площа земельних ділянок деградованих і малопродуктивних земель не може перевищувати встановлений статтями 118, 121, 128 ЗК України розмір земельних ділянок для селянських, фермерських господарств і юридичних осіб.
Землі лісового фонду можуть належати на праві комунальної власності територіальним громадам. У комунальній власності перебувають землі лісового фонду в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки цього фонду за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ст. 83 ЗК України). При цьому територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності, у тому числі лісового фонду. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.
У державній власності перебувають усі землі лісового фонду України, крім земель комунальної і приватної власності. Земельним кодексом України встановлено, що не можуть передаватись у комунальну власність земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 84, п. З ЗК України). До земель комунальної і державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісового фонду, крім випадків, визначених статтями 118, 121, 128 Кодексу.
Земельний кодекс не визначає земель лісового фонду, які належать до державної власності. Розмежування земель права державної і комунальної власності буде здійснено на підставі спеціального закону, прийняття якого передбачається Прикінцевими положеннями Кодексу (п. 4 «в»).
