Стаття 53. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів
Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) трива¬лість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиден-ному, так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиден¬ному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
(Стаття S3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91, №3610-12 від 17.11.93)
1. Напередодні 1 і 7 січня, 8 березня, 1, 2 і 9 травня, 28 черв¬ня, 24 серпня, а також Пасхи і Трійці при п'ятиденному робочо¬му тижні тривалість робочої зміни працівників, які при шести¬денному робочому тижні мали семигодинний робочий день, ско¬рочується на одну годину. Щодо працівників, робочий день яких при шестиденному робочому тижні становив шість годин і мен¬ше, для них тривалість робочої зміни при п'ятиденному робочо¬му тижні напередодні святкових і неробочих днів не змінюється. Отже, при п'ятиденному робочому тижні, як і при шестиденно¬му, тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів працівників з нормальним робочим днем скорочується на одну годину, а працівників з скороченим робочим днем — залишаєть¬ся незмінною.
2. В тих випадках, коли святковому або неробочому дню пе¬редують дні щотижневого відпочинку, скорочення тривалості робочої зміни не провадиться.
У разі, коли святковому чи неробочому дню передує день щотижневого відпочинку за графіком, тривалість робочої зміни при п'ятиденному робочому тижні не скорочується. Наприклад, 9 травня 1999 року (неділя) є святковий день, субота (8 травня) у працівників за графіком — вихідний день. Отже, робоча зміна 7 травня (п'ятниця) в даному випадку не скорочується.
3. Напередодні вихідних днів тривалість роботи працівників, для яких встановлено шестиденний робочий тиждень, не повин¬на перевищувати п'яти годин. Це правило, встановлене части¬ною другою коментованої статті, випливає з тривалості робочого часу на тиждень (40 годин), який розподіляється таким чином: п'ять робочих днів по 7 годин, а шостий робочий день (перед вихідним) — 5 годин. Отже, при шестиденному робочому тижні тривалість усіх шести робочих днів встановлена законом: трива¬лість щоденної роботи при тижневій нормі 40 годин не може перевищувати семи годин (частина друга ст. 52 Кодексу), а напе¬редодні вихідних — п'яти годин (частина друга ст. 53 Кодексу).
4. Тривалість роботи напередодні вихідних днів при п'яти¬денному робочому тижні законом не регламентовано. Тривалість щоденної роботи (в тому числі і напередодні вихідних днів) ви¬значається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності (частина перша ст. 52 Кодексу).
5. Певні рекомендації щодо тривалості робочого дня праців¬ників апарату органів державної виконавчої влади, місцевих рад у зв'язку з встановленням 40-годинного робочого тижня містить постанова Кабінету Міністрів України № 101 від 10 грудня 1993 р. (ЗП України. 1994. № 4. Ст. 94). Міністерствам, іншим центра¬льним органам державної виконавчої влади та місцевим держав¬ним адміністраціям, місцевим радам та їх органам рекомендова¬но встановити для працівників апарату таку тривалість роботи по днях тижня: з понеділка до четверга — по 8 годин 15 хвилин, у п'ятницю — 7 годин.
6. На безперервних виробництвах, а також в окремих галузях або видах робіт, у яких за виробничими умовами неможливо за¬провадити скорочений робочий день напередодні вихідних, свят¬кових і неробочих днів, працівникам за час переробітку повинні надаватися додаткові дні відпочинку.
На окремих сезонних роботах, де неможливо надати додатко¬ві дні відпочинку в п

