Стаття 51. Застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємниць­ку діяльність юридичних осіб

1. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

1. Виходячи з однакових принципів здійснення підприємницької діяльності як юридичними, так і фізичними особами, у ст. 51 ЦК безпосередньо реалізова­но положення ст. 8 ЦК щодо застосування аналогії закону до врегулювання відно­син цих осіб. Передбачивши таку норму, законодавець фактично прирівняв фізичних осіб—підприємців у певних видах діяльності до юридичних осіб. Дана норма повинна стати дієвим механізмом в умовах недостатньої врегульованості правового положення індивідуальних підприємців.

2. Як суб'єкт цивільних правовідносин фізична особа—підприємець наділяєть­ся право- та дієздатністю. Застосовуючи за аналогією ст. 91 ЦК, слід визначити правоздатність індивідуальних підприємців як загальну (універсальну). Це оз­начає, що вони управомочені здійснювати будь-які види діяльності, з урахуван­ням обмежень, встановлених законом (див. ст.50 ЦК та коментар до неї).

3. Із загального правила, передбаченого ст. 51 ЦК, можливі винятки, прямо зазначені у законі або такі, що випливають із суті правовідносин. Зокрема, у ви­падку припинення суб'єкта підприємницької діяльності—юридичної особи при­пиняються усі її зобов'язання, У випадку ж припинення суб'єкта підприємниць­кої діяльності—фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємниць­кої діяльності) зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою. На відміну від юридичних осіб, які у випадку визнання їх банкрутами підлягають ліквідації, визнання фізичних осіб—підприємців банк­рутами не є підставою для припинення ними підприємницької діяльності і ска­сування реєстрації (див. ст. 53 ЦК та коментар до неї).