Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного дого¬вору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
(Стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91, №3610-12 від 17.11.93)
1.  Передбачена коментованою статтею тривалість робочого часу називається нормальною тому, що саме така його тривалість є загальновстановленою нормою часу, яку працівники повинні пропрацювати протягом тижня на роботах з нормальними умо-вами праці.
2.  Загальновстановлений робочий тиждень тривалістю в 40 годин як норма робочого часу відрізняється від робочого тижня як складової частини графіка роботи, тривалість якого може від¬хилятися від цієї норми, але в середньому за обліковий період повинна обов'язково їй відповідати.
3.  Встановлена законодавством тижнева норма робочого часу застосовується як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Робота у цих режимах передбачає лише різну структуру поділу робочого часу протягом календарного тижня, проте не змінює норми робочого часу — загальновстановленої тривалості робочого тижня.
4.  Вживані в Кодексі поняття «робочий час», «робочий день», «робочий тиждень», «робоча зміна» розкривають різні сторони робочого часу і є його нормативами.
Під робочим часом слід розуміти встановлений законом або на його підставі угодою сторін час, протягом якого працівники
згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку повинні виконувати за трудовим договором свої трудові обов'язки.
Робочий час — це обов'язкова міра праці, тривалість якої ре¬гламентована законом та виданими на його основі іншими нор¬мативними актами. Міра праці не може змінюватися за домовле¬ністю працівника з власником або уповноваженим ним органом. Винятком можуть бути випадки, коли йдеться про роботу на умовах неповного робочого дня чи неповного робочого тижня (ст. 56 Кодексу).
Робочий день — це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулюван¬ня. Якщо робочий час нормується протягом календарного тиж¬ня, то його нормою визнається робочий тиждень.
Робочою зміною є норма робочого часу протягом доби, яка визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності з дотриманням встановленої законом три¬валості робочого часу в межах облікового періоду.
5.  Тривалість робочого дня залежить від кількості робочих днів на тиждень. При шестиденному робочому тижні тривалість робочого дня встановлюється законом, а при п'ятиденному — визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або. графіками змінності
Таким чином, тривалість робочого часу за тиждень є най¬більш загальною мірою робочого часу, тому що вона залишаєть¬ся незмінною, тим часом як тривалість робочого дня залежить від кількості робочих днів на тиждень, графіка змінності тощо.
6.  Встановлена нормальна тривалість робочого часу — 40 го¬дин на тиждень — поширюється на всіх працівників незалежно від того, чи працюють вони постійно, тимчасово, сезонно на під¬приємствах різних форм власності, а також незалежно від ре-жиму робочого часу, виду робочого тижня, включаючи підсу¬мований облік робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу може бути меншою за 40 годин на тиждень лише у випад¬ках, коли законодавством передбачено скорочений робочий час (статті 51, 208—210, 218 цього Кодексу).
7.  В окремих випадках (при роботі за сумісництвом, з непов¬ним робочим днем) тривалість робочого дня визначається за уго¬дою сторін. Вона може бути меншою від загальновстановленої норми робочого часу протягом доби.
Якщо ж працівник уклав трудовий договір одночасно на декіль¬кох підприємствах, в установах, організаціях, то, не перевищую¬чи норму робочого часу за кожним трудовим договором, сумар¬но тривалість робочого часу працівника може бути більшою за 40 годин на тиждень.
8.  Частиною другою цієї статті передбачено можливість вста¬новлення при укладенні колективного договору на підприємст¬вах і в організаціях тривалості робочого часу меншої за норму. Йдеться про роботу тривалістю менш як 40 годин протягом ро¬бочого тижня з виплатою заробітної плати в повному розмірі. А це можливо лише за рахунок власних коштів підприємства.
9.  У зв'язку з встановленням 40-годинного робочого тижня міністерствам, іншим центральним органам державної виконав¬чої влади та місцевим державним адміністраціям, місцевим радам та їх органам рекомендовано встановити для працівників апара¬ту таку тривалість роботи по днях тижня: понеділок, вівторок, середа, четвер — по 8 годин 15 хвилин, п'ятниця — 7 годин; ви¬хідні дні — субота і неділя (Постанова Кабінету Міністрів Украї¬ни № 1010 від 10 грудня 1993 р. // ЗП України. - 1994. - № 4. -Ст. 94).