Зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечуєть-ся відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою ско¬рочення чисельності або штату7, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спіл¬кам інформації з цього питання, включаючи інформацію про при¬чини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Влас¬ник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих нас¬лідків будь-якого звільнення.
Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповід¬ним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.
(Кодекс доповнено статтею 49і згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2343-НІ від 05.04.2001)
1. Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом Украї¬ни «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 p., з наступни¬ми змінами і доповненнями, та законодавчими актами, прийня¬тими відповідно до цього Закону. Так, наприклад Законом Укра¬їни від 7 березня 2002 року № 3076-ІИ затверджено Державну програму зайнятості населення на 2001—2004 роки.
2.  Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаш¬тування та соціальної підтримки громадян, які тимчасово не пра¬цюють, створена державна служба зайнятості, діяльність якої здій-снюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної по¬літики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
3.  Державна служба зайнятості складається: з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, облас-
них, Київського та Севастопольського міських, районних, місь¬ких і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів профе¬сійної організації населення, інспекцій по контролю за додер¬жанням законодавства про зайнятість населення.
До складу державної служби зайнятості входять також навчаль¬ні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інфор¬маційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи, організації, підпорядковані службі зайнятості.
4.  Підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повинні зареєструватися у місцевих центрах зайнято¬сті за місцезнаходженням як платники зборів до державного фонду соціального страхування на випадок безробіття, щомісяця у пов-ному обсязі надавати їм інформацію про наявність вільних робо¬чих місць (вакантних посад) та дані про працівників, які працю¬ють неповний робочий тиждень або неповний робочий день, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва.
5.  При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в органі¬зації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізаці¬єю або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скорочення чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації повинні повідомляти про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказу¬ючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спе¬ціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці.
6.  Оскільки скорочення чисельності або штату працівників викликає загрозу їх звільнення, погіршує умови їх праці, влас¬ник або уповноважений ним орган зобов'язаний завчасно нада¬ти професійним спілкам інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосу¬ватися, про строки проведення звільнення.
Така інформація повинна бути надана не пізніше трьох мі¬сяців з часу прийняття рішення. На власника або на уповнова¬жений ним орган покладається також обов'язок проводити консультації з професійними спілками про заходи щодо запо¬бігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
7. Державна служба зайнятості має право вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відпо¬відних рад про зупинення на строк до шести місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або по¬вною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією від¬строчкою. Ініціатива про перенесення або відміну заходів вивіль¬нення працівників може виходити від професійних спілок.
8.  Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку гро¬мадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в пе¬ріод професійної підготовки та перепідготовки визначені Поло¬женням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 27 квітня 1998 р.
9.  Зареєстровані службою зайнятості громадяни набувають статусу безробітного у випадку, коли протягом семи календар¬них днів з дня реєстрації їм не було запропоновано підходящої роботи. Рішення про надання громадянину статусу безробітно-го приймається керівником центру зайнятості, де громадянин зареєстрований як такий, що шукає роботу.
10.  Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідаці¬єю, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, скорочен¬ням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звіль¬нення як таких, що шукають роботу, надається допомога по без¬робіттю у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за остан¬нім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 відсотків — протягом 90 календарних днів і 50 відсотків — протягом наступ¬них 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної пла¬ти, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством роз¬міру мінімальної заробітної плати.
11.  Працівникам, звільненим з роботи у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, надається право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законодавст¬вом строку, якщо вони мають встановлений законодавством про
пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж, у тому числі на пільгових умовах.
12. Громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як такими, що шукають роботу, і безробітним, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноважено¬го ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, в період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріа¬льна допомога в розмірі 75 відсотків їх середньої заробітної пла¬ти за останнім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.