Стаття 48. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголоше­на померлою

1. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголо­шення фізичної особи померлою.

2. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена по­мерлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголо­шення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набуваль­ною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника.

3. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана по­вернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна.

4. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіаль­ної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

1. Оголошення фізичної особи померлою судом на підставі та у порядку, вста­новленому законом, не виключає можливості появи такої зниклої особи. Пре­зумпція смерті фізичної особи, яка оголошена померлою, спростовується у ви­падках: якщо особа з'явилася у місці свого постійного проживання або одержа­но відомості про місце її перебування. При цьому не виключається можливість розгляду справи про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою навіть тоді, коли за наявності відомостей про її місце перебування вона вже там не перебуває (наприклад, є документальне підтвердження проживання фізичної особи у певній місцевості, хоча на момент вирішення питання про ска­сування рішення суду вона звідти виїхала).

Можливість відкриття провадження у такій справі визначається за правила­ми альтернативної підсудності, відповідно до яких цю справу може розглядати суд, який ухвалив рішення про оголошення фізичної особи померлою, а також суд за місцем фактичного перебування такої фізичної особи. Право на звернен­ня до суду із заявою має безпосередньо сама фізична особа, щодо якої ухвалено рішення про оголошення її померлою, а також будь-яка інша заінтересована особа, охоронювані законом інтереси якої зачіпаються цим рішенням.

2. Фізична особа, щодо якої скасовано рішення суду про оголошення її помер­лою, може вимагати поновлення її у правах, які вона мала чи набула за період своєї відсутності. Однак законом встановлені певні особливості щодо такого поновлен­ня. Наприклад така особа, за загальним правилом, може вимагати повернення їй майна, що належало їй до оголошення її померлою, і передано іншим особам (спадкоємцям, кредиторам та ін.). Але така вимога може бути задоволена лише за таких умов: по-перше, майно фізичної особи збереглося в натурі; по-друге, воно перейшло до іншої особи безоплатно після оголошення зниклої особи померлою. Ця норма не поширюється на гроші (ст. 192 ЦК) та цінні папери на пред'явника (ст. 197 ЦК, ст. З Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»), а також на майно, право власності на яке набуте на підставі набувальної давності (ст. 344 ЦК, ст. 119 ЗК). Таким правом особа наділяється незалежно від часу своєї появи і ви­мога може бути заявлена тільки тій особі, яка володіє таким майном.

3. Спеціальна норма встановлює особливості витребування майна від особи, до якої майно фізичної особи, яка з'явилася, перейшло на відплатній основі. У цьому випадку береться до уваги суб'єктивний фактор поінформованості такого набувача про відсутність особи. Так, у разі, якщо особа, до якої перейшло майно зниклої особи,не знала і не могла знати про те, що особа, майно якої перейшло до неї, жива, то від неї таке майно витребуване бути не може. Воно може бути повернуто тільки тоді, якщо буде доведено, що набувач майна знав про те, що фізична особа, яка оголошена померлою, жива. Тягар доказування покладається на первісного власника (фізичну особу, щодо якої скасовано рішення суду про оголошення її померлою).

Якщо майно повернути неможливо (воно втрачене, спожите, приведене у не придатний до господарського призначення стан тощо), то недобросовісний набувач повинен відшкодувати вартість цього майна на момент здійснення такої передачі. Конкретна вартість майна повинна визначатися із урахуванням тривалості відсутності особи, амортизації та природної втрати споживчих властивостей такої речі.

4. Законом передбачено, що майно у зв'язку із смертю фізичної особи може перейти у власність держави, Автономної Республіки Крим чи територіальних громад, наприклад, заповітне розпорядження (ст. 1235 ЦК); визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦК, глава 9 розділу IV ЦПК). У таких випадках, майно, якщо воно ще не реалізоване, повертається особі. В іншому випадку підлягає повернен­ню сума, одержана від реалізації такого майна, підтверджена документами про відчуження. Тягар доказування суми, одержаної від реалізації майна, покладаєть­ся на відповідні органи, котрі представляють державу, Автономну Республіку Крим чи територіальну громаду у цивільних відносинах (глава 10 ЦК).

5. Скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою має істотне значення не тільки для майнових прав та обов'язків. Це важливо для поновлення шлюбу такої особи за умови, що ніхто із подружжя не перебуває у повторному шлюбі (ст. 118 СК). У цьому випадку державний орган реєстрації актів цивільного стану анулює запис акта про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі. Причому заяви осіб, які перебували у такому шлюбі, не потребується, він поновлюється автоматично.