Відсторонення працівників від роботи власником або упов¬новаженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'янін¬ня; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та про¬типожежної охорони; в інших випадках, передбачених законо¬давством.
(Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1.  Відсторонення від роботи означає тимчасове зупинення ви¬конання працівником обов'язків за посадою чи роботою, обумо¬влених трудовим договором. Дія трудового договору при цьому не припиняється, але на певний час працівник до роботи не допус-кається, заробітна плата не нараховується і не виплачується.
2. Крім випадків відсторонення, що може здійснювати на під¬ставі коментованої статті власник або уповноважений ним ор¬ган, відсторонення проводиться також на вимогу уповноважених на це органів. До таких органів відносяться: органи по нагляду за охороною праці, по нагляду за безпечним веденням робіт у про¬мисловості, органи державного енергетичного нагляду, держав¬ного санітарного нагляду, державної автомобільної інспекції, пожежного нагляду, прокурор, слідчий.
3.   Бригадири, майстри, начальники дільниць, змін та інші господарські керівники, які не вжили заходів до відсторонення від роботи осіб, що перебувають на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, повинні притягуватись до дисциплінарної, а у випадках, передбачених законом, — до кримінальної відповідальності.
4.  Відділи охорони праці і техніки безпеки мають право вима¬гати відсторонення від роботи осіб, які не мають допуску до ви¬конання даної роботи або грубо порушують правила і норми з охорони праці.
5.  Власник або уповноважений ним орган повинен не допус¬кати працівників до роботи без відповідного спецодягу, спец-взуття та інших засобів індивідуального захисту, а також у несправ¬ному, невідремонтованому, загрязненому спецодязі і спецвзутті або з несправними засобами індивідуального захисту.
6.  Спори, пов'язані з відстороненням працівників, можуть розглядатись у судовому порядку. Якщо відсторонення відбулося за постановою прокурора або слідчого, ці спори вирішуються у порядку, встановленому для оскарження постанов цих органів. Після скасування такої постанови трудовий спір вирішується в загальному порядку.
7. Працівнику, незаконно відстороненому від роботи за ініціа¬тивою власника або уповноваженого ним органу, виплачується заробітна плата за весь час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.