Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Земельне законодавство відносить землі під об'єктами природно-заповідного фонду, що мають національне та загальнодержавне значення, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність (п. З ст. 84 ЗК України). Землі ПЗФ, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну цінність, не можуть передаватись у приватну власність (п. 4 ст. 84 ЗК України). Застереження «якщо інше не передбачено законом» не має юридичного сенсу: адже Земельний кодекс є нормативним актом прямої дії. Землі під об'єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну цінність, можуть належати до земель комунальної власності, але не можуть передаватися у приватну власність (п. З ст. 83 ЗК України).
Землі під об'єктами природно-заповідного фонду, які оголошуються без вилучення земельних ділянок у їх власників, можуть перебувати у приватній власності.
Для земель природних заповідників, заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків встановлюється особливий режим: забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цих об'єктів, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на їхні природні комплекси та об'єкти. Правовий режим природних заповідників та прирівняних до них територій дозволяє лише проведення науково-дослідних робіт, виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними природними комплексами тощо. На території природних заповідників можуть виділятися земельні ділянки для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників у сінокосах, випасах, городах тощо.
До складу територій національних природних парків можуть входити ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища організуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або землекористувачів. Оголошення парків — пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів.
На прилеглих до об'єктів ПЗФ територіях установлюються охоронні зони, режим яких визначається статтями 39 і 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Диференційований режим охорони біосферних заповідників установлюється статтями 18 і 19 цього Закону.
Порядок створення й оголошення об'єктів природно-заповідного фонду визначається Законом «Про природно-заповідний фонд України» (статті 51—55); вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 ЗК України.
