Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном

Published by Консультант on Чт, 03/19/2009 - 09:44

 

Стаття 414.   Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном
1. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається зако­нами України.
1.       Коментована стаття є відсилочним правилом до законів Ук­раїни, які визначають підсудність судам України цивільних справ, в яких беруть участь іноземні особи. Підстави визначення справ з іноземним елементом визначаються Законом України № 2709-IVвід 23 06.05 р. "Про міжнародне приватне право".
Суди України можуть приймати справи до свого провадження у наступних випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність їх справи судам України, крім випадків виключної під­судності; 2) якщо на території України відповідач має місце про­живання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представ­ництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення бать­ківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подан­ня позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти грома­дянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) в інших випадках, визначених законом України та міжнарод­ним договором України.
3. Зазначений у п. 1 коментаря закон визначає і так звану виключ­ну підсудність, тобто випадки, у яких справи з іноземним елемен­том можуть вирішуватися лише судами України: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та бать­ками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі сві­доцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності за­писів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законо­давства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території Ук­раїни; 10) в інших випадках, визначених законами України.