Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання

Published by Консультант on Ср, 03/18/2009 - 20:53

 

Стаття 371.   Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
1.Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконав­чого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2.       Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і роз­глядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питан­ня про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
1. Коментована стаття регулює порядок поновлення пропуще­ного строку, встановленого у законодавстві для пред'явлення ви­конавчого документа до примусового виконання.
2. Виконавча давність - це встановлений у законі строк, протя­гом якого рішення може бути пред'явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не вста­новлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися на­лежним.
Рішення суду, за загальним правилом, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили. Рішення про стягнення періодичних платежів (наприклад, аліментів) можуть бути пред'явлені до виконання про­тягом усього періоду, на який присуджені ці платежі. У ряді випад­ків можуть бути встановлені скорочені строки виконавчої давності (про стягнення адміністративних штрафів, про виконання наказів господарських судів, постанов комісій із трудових спорів тощо). Ці правила встановлює ст. 21 Закону України «Про виконавче про­вадження».
3.Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред'явленням виконавчого документа до виконання, а також час­тковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак у разі пропуску цього строку за поваж­ної причини (хвороба, тривале відрядження, стихійні лиха тощо) стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення про­пущеного строку. Оскільки поновлення строку не допускає надан­ня нового строку, до заяви про поновлення пропущеного строку виконавчої давності повинен бути доданий виконавчий документ. Поновлення строку саме і передбачає, що виконавчий документ у цьому разі вважається поданим у належний строк.
4.Звернутися до суду із заявою про поновлення строку мож­на тільки при пропуску строку пред'явлення до виконання вико­навчих документів суду і виконавчого напису нотаріуса (див. ст. 91 Закону України «Про нотаріат»). Господарське процесуальне законодавство (ст. 119 ГПК) тепер також передбачає можливість поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до приму­сового виконання. Згідно зі ст. 261 Кодексу адміністративного су­дочинства (КАС) також може бути поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заява про поновлення пропущеного строку виконавчої давності подається до суду, який видав виконавчий документ, чи до суду за місцем виконання рішення. Вона розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін виконавчого провадження, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи, якщо в суду є достатні дані про належне їх повідомлення про час і місце розгляду справи. Закон встановлює десятиденний строк для розгляду і вирішення цих справ. За результатами розгляду справи виноситься ухвала суду, на яку у вищестоящий суд може бути подана апеляційна скар­га (див. ст. 293 цього Кодексу).