Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчи­няти лише дрібні побутові правочини.

3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої об­межена, за згодою піклувальника.

Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклуваль­ником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипен­дію, інші доходи та розпоряджатися ними.

5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відпові­дальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

1. Цивільне законодавство не має на меті вилікувати фізичну особу від психіч­ної хвороби та від алкогольної, наркотичної, токсичної чи іншої залежності, як і не має на меті покарання таких осіб за зловживання останніми. Обмеження цивільної дієздатності особи — це гарантований захист її прав та майнових інтересів її сім'ї.

Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи є підставою для встановлення над нею піклування. Відповідно до ст. 60 ЦК, ст. 241 ЦПК встановлення піклування над такою особою здійснюється судом, який безпосе­редньо й призначає конкретну особу піклувальником. Оскільки здійснюється не за поданням органу опіки та піклування, при розгляді справи участь представника органу опіки та піклування є обов'язковою. До суду ним повинен бути поданий висновок, в якому визначається доцільність призначення тієї чи іншої особи піклувальником фізичної особи, яка обмежена у дієздатності. Слід визнати неприпустимими випадки ухвалення рішення про обмеження фізичної особи у цивільній дієздатності без призначення особи піклувальника. Після набрання рішенням законної сили його копія надсилається до відповідного органу опіки та піклування для здійснення контролю за виконанням піклувальником своїх обо­в'язків. У судовому порядку також вирішується питання про звільнення піклувальника від виконання його повноважень та призначення за поданням органу опіки та піклування іншої особи, про що постановляється ухвала (ст. 241 ЦПК).

2. У коментованій статті законодавець передбачив обсяг обмеження цивіль­ної дієздатності фізичної особи. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється статтями 254—260 ЦПК. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише одну категорію правочинів — дрібні побутові (див. коментар до ст. 31 ЦК).

За згодою піклувальника фізична особа, цивільна дієздатність якої обмеже­на, має право: а) вчиняти правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, а у разі заперечення піклуваль­ника дати таку згоду, його відмова може бути оскаржена особою до органів опіки та піклування або суду; б) одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними (необхідна письмова згода піклувальника).

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є повністю деліктоздатною, тому зона самостійно несе відповідальність як за порушення нею договору (глава 51 ЦК), так і за шкоду, завдану нею іншій особі (див. коментар до ст. 1185 ЦК).