Стаття 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
Стаття 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
1. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
2. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
3. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
1. Із змісту коментованої статті випливає, що неповнолітня особа самостійно несе майнову відповідальність як за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону, так і договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Порядок настання такої відповідальності визначається главою 51 цього Кодексу (див. коментар). Неповнолітній є повністю деліктоздатним, тому він самостійно несе відповідальність й за шкоду, завдану ним іншій особі. Відшкодування такої шкоди оцінюється відповідно до ст. 1179 цього Кодексу (див. коментар).
2. Однак законодавець встановлює виняток із загального правила про самостійну відповідальність неповнолітнього, що полягає у можливості притягнення його батьків (усиновлювачів), піклувальника до відповідальності, якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків. Їх відповідальність носить додатковий (субсидіарний) характер, тобто потерпілий спочатку пред'являє вимогу до основного боржника, а у разі її незадоволення у повному обсязі чи частково — до батьків (усиновлювачів), піклувальника (див. коментар дo cm. 619 ЦК). При цьому додаткова (субсидіарна) відповідальність неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, чи проживають вони разом, чи окремо. Щодо поняття «недостатньо» відносно майна неповнолітньої особи, то можливі наступні варіанти: а) у неповнолітнього взагалі нічого немає; б) він одержує так мало, що про самостійну відповідальність мова йти не може. Тому законодавець передбачає обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника нести відповідальність як повністю, так і частково.
Однак батьки (усиновлювачі), піклувальник несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини. При цьому під виною батьків (усиновлювачів), піклувальника слід розуміти несумлінне здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за неповнолітньою особою.

