Стаття 32. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств

Published by Консультант on Втр, 02/10/2009 - 15:29

 

   1. Громадянам України — членам фермерських госпо­дарств передаються безоплатно у приватну власність нада­ні їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної
частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
   2. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай).
 
    Коментована стаття містить норму, яка урівнює громадян-фермерів з колишніми членами реформованих колективних сільськогосподарських підприємств щодо права на безоплатне отримання сільськогосподарських земель у власність. У ре­зультаті паювання сільськогосподарських земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств кожен член такого підприємства безоплатно отримав земельну частку (пай), яку можна виділити в натурі у вигляді конкретної зе­мельної ділянки. Залежно від місця розташування колектив­ного сільськогосподарського підприємства розмір земельної частки (паю) варіює від 1,5—2 га у західних регіонах до 10—15 га у південно-східних та південних регіонах країни. Із введенням у дію цього Кодексу громадяни-фермери також отримали право на безоплатну приватизацію земельних діля­нок сільськогосподарського призначення у розмірі земельної частки (паю).
    У ст. 32 уточнюється порядок безоплатного отримання чле­нами фермерського господарства земельних ділянок у влас­ність із земель, які надані у постійне користування для веден­ня фермерського господарства. По-перше, право на отриман­ня безоплатно у власність земельної ділянки із зазначених земель має кожен член фермерського господарства, а не тіль­ки голова господарства, незважаючи на те, що земельна ділян­ка надана у постійне користування для ведення фермерського господарства його голові. По-друге, розмір земельної частки (паю), на основі якого визначається розмір земельної ділян­ки, що передається безоплатно у власність членові фермерсь­кого господарства, дорівнює розміру земельної частки (паю), право на яку отримали колишні члени розташованого в ме­жах відповідної ради сільськогосподарського підприємства.
    Однак, якщо член фермерського господарства отримав пра­во на земельну частку (пай), будучи членом сільськогосподар­ського підприємства, землі якого паювалися, то він не має права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки як член фермерського господарства відповідно до п. 1 цієї статті.