Стаття 298. Повага до людини, яка померла

Published by Консультант on Втр, 05/31/2011 - 16:48

Стаття 298. Повага до людини, яка померла

1. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла.

2. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.

3. У разі глуму над тілом людини, яка померла, або над місцем її поховання члени її сім'ї, близькі родичі мають право на відшкодування майнової та мо­ральної шкоди.

1. Коментована стаття, по суті, не закріплює конкретного особистого немайнового права. Швидше за все вона визначає певні особисті немайнові обов'язки,до яких слід відносити:

а) обов'язок шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла. При цьому під поняттям «тіло людини, яка померла», слід розуміти не тільки труп людини, але й його частини (останки) чи прах;

5) обов'язок шанобливо ставитися до місця поховання. При цьому під місцем поховання слід розуміти — кладовище, крематорій, колумбарій або іншу будівлю чи споруду, призначену для організації поховання померлих. Закон України «Про поховання та похоронну справу» дає такі визначення: «кладовище» — це відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та (або) побудованими крематоріями,колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань;

«колумбарій» — сховище для урн із прахом померлого;

«крематорій» — це спеціальна інженерна споруда з устаткуванням, призначеним для спалювання трун із тілами померлих;

«склеп» — підземна або заглиблена у землю капітальна споруда, призначена для поховання, в межах місця поховання, відведеного у встановленому порядку;

 «урна з прахом» — це ємкість, призначена для збереження праху померлого. Передбачений ст. 298 обов'язок «шанобливо ставитися» може виявлятися не тільки у забороні вчинення певних незаконних активних дій (осквернення могили, викрадення або спотворення тіла померлого чи його частин тощо), але й забороні здійснення образливих висловлювань на адресу померлої особи та здійсненні іншої поведінки, що може характеризуватись поняттям «глум». Невиконання вказаних обов'язків породжує у членів сім'ї померлої особи, її близьких родичів право на відшкодування майнової та моральної шкоди в порядку, що передбачений чинним законодавством (статті 22, 23, 1166—1168 ЦК України). Певною гарантією виконання покладеного на осіб згідно із коментованою статтею обов'язку є кримінальна відповідальність за ст. 297 КК України.