Стаття 292. Право на опіку або піклування

1. Малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана не­дієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має право на опіку або піклування.

1. Коментована стаття, закріплюючи право особи, що є малолітньою, непов­нолітньою, а також фізичної особи, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, на опіку та піклування, фактично дублює статті 131, 132 КпШС УРСР. СК України присвятив даному питанню главу 19 «Опіка та піклування над дітьми» (статті 243—251). Між тим питання, які вирішуються за допомогою СК, не охоплюють усіх правовідносин, що стосуються особистого немайнового права на опіку і піклування.

1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною у віці від 14 до 18 років. Опіка і піклування вста­новлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених чинним ЦК. Якщо ж дитина постійно проживає у дитячому закладі або за­кладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладають­ся на адміністрацію цих закладів. В обох випадках орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Закон визначає особу, яка може бути опікуном, піклувальником дитини. Такою особою може бути повнолітня дієздатна особа за її згодою, враховуються також її особисті якості, здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Опікуном, піклувальником дитини не може бути особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої су­перечать інтересам дитини.

2. Право на опіку, піклування перш за все складається з прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Серед цих прав СК у ст. 247 називає: право на проживання у сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; на збереження права користування житлом, у яко­му вона проживала до встановлення опіки або піклування, у разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. Крім того, встановлення опі­ки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Права дитини, яка залишилась без піклування батьків і проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, закріплені у ст. 248 СК України.

3. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. При цьому опікуну або піклуваль­нику надається право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (ст.249 СК). Наведена стаття СК наділяє опікуна, піклувальника правом вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, але опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дити­ни з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. Припинення опіки, піклування над дитиною, а також звільнення опікунів, піклувальників від обов'язків регламентується правилами статей 250, 251 СК.