Стаття 291. Право на сім'ю

1. Фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю.

2. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом.

3. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

4. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім ви­падків, передбачених Конституцією України.

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю. Частина 3 ст. 16 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначають сім'ю як природний і основний осередок суспільства та держави.

Конституція України у ст. 51 проголошує; «Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються законом».

Сім'я є складним соціальним явищем і виступає об'єктом дослідження ряду суспільних наук, кожна з яких вивчає відповідні сторони її функціонування та розвитку. Єдиного поняття сім'ї до прийняття нового СК України у законодавстві і доктрині права не існувало. Нині ст. З СК України визначає сім'ю первинним та основним осередком суспільства і вказує на те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства. Право особи на сім'ю визначено і в ст. 4 СК. Вона включає: право на створення сім'ї; право кожної особи на проживання в сім'ї; право кожної особи на повагу до свого сімейного життя.

2. У ч. 2 ст. 291 ЦК зазначається, що фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. З ст. 4 СК особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку встановлених законом. При позбавленні батьківських прав обох з батьків дити­на може бути усиновлена (ст. 208 СК), або передана на піклування органам опі­ки і піклування(ст. 243 СК). Фізична особа, засуджена за вчинення злочину до позбавлення волі, ізолюється від сім'ї і відбуває покарання у місцях позбавлен­ня волі.

3. Фізична особа має право на підтримання зв'язків із членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває (ч. З ст. 291 ЦК України). Так, за ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема, якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо); один із батьків, який про­живає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у їх вихованні і має право спілкуватися з ними.

4. Крім того, ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 4 ст. 291 ЦК). Це положення збігається із змістом ст. 32 Конституції України, згідно з якою ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Див. також ст. 12 Загальної декларації прав людини (10 грудня 1948 р.), та ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (16 грудня 1966 p.).

До числа особистих немайнових прав фізичної особи не можуть бути вклю­чені права, що виникають у зв'язку із вступом громадян до сімейних відносин, зокрема, право на укладення та розірвання шлюбу, батьківські права тощо. На­звані права є змістом не цивільних, а сімейних правовідносин, тобто належать до сфери самостійної галузі права.