Стаття 282. Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здо­ров'ю

1. Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслі­док підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.

1. Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю пов'язане з появою нового складу цивільних деліктів. Зокрема, у ст. 282 ЦК йдеться про можливість виникнення деліктного зобов'язання внаслідок створення небезпе­ки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб. Деліктним зобов'язанням при­свячено спеціальні статті ЦК.

2. Делікту створення небезпеки (загрози) нематеріальним благам (життю і здоров'ю) належить особливе місце серед деліктних зобов'язань. Факт існуван­ня вказаної норми запобігає виникненню деліктів створення небезпеки, а нор­ми, які його передбачають, а також встановлюють відповідальність за його вчи­нення, виконують запобіжно-виховну й охоронну функції.

3. Елементами даного делікту є наступні юридичні факти: 1) небезпека (за­гроза) завдання шкоди нематеріальним благам, якими є життя і здоров'я фізич­ної особи; 2) створення небезпеки (загрози) завдання шкоди внаслідок підприєм­ницької або іншої діяльності, яка призвела до порушення екологічних норм, норм техніки безпеки; 3) причинно-необхідний зв'язок між створенням небезпеки (за­грози) і небезпекою завдання шкоди.

Суб'єктивний чинник — вина як юридичний факт даного делікту — відсутній. У даному випадку для виникнення відповідальності за створення небезпеки (за­грози) нематеріальним благам достатньо встановлення об'єктивного факту — ство­рення небезпеки (загрози). Таким чином, відповідальність настає незалежно від вини до меж непереборної сили.

4. У коментованій статті йдеться про право фізичної особи вимагати усунен­ня небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю і здоров'ю, тобто про можливий делікт, який породжує недоговірне зобов'язання, спричинене створенням небезпеки. Таке зобов'язання скла­дається із наступних складових частин: об'єкт, суб'єкт, суб'єктивне право і суб'єк­тивний обов'язок.

Об'єктом даного зобов'язання є дії зобов'язаних осіб, спрямовані на усунен­ня небезпеки (загрози). Суб'єктами права в зобов'язані, передбаченому ст. 282 ЦК, є фізичні особи, що піддаються небезпеці. Суб'єктами обов'язку можуть бути юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою та іншою госпо­дарською діяльністю і при цьому негативно впливають на довкілля, порушують умови безпеки праці, а внаслідок цього створюють загрозу завдання шкоди жит­тю та здоров'ю фізичних осіб. Обов'язком відповідних юридичних і фізичних осіб є усунення небезпеки (загрози).

Щодо суб'єктивних прав, то фізичні особи мають можливість вимагати усу­нення небезпеки. Суб'єктивний обов'язок полягає в тому, що зобов'язані фізичні та юридичні особи повинні вжити належних заходів для усунення не­безпеки (загрози), у тому числі припинити діяльність, що створює небезпеку (загрозу).

5.У разі невиконання правопорушником суб'єктивного обов'язку уповноважені особи мають право звернутися до суду з вимогою усунути небезпеку (загрозу). У свою чергу, суд з урахуванням конкретних обставин справи може ухвалити рішення щодо:

1) вжиття належних заходів для усунення небезпеки (загрози) у встановлений строк;

2) стягнення збитків, що їх фактично зазнала особа, яка піддавалася небезпеці

(загрозі) і запобігла їй своїми діями;

3) повної заборони діяльності, яка створює небезпеку (загрозу).

 Якщо така діяльність здійснюється у зв'язку з важливими суспільними та державними інтересами, суд може відмовити у позові про заборону згаданої діяльності. Це не заважає потерпілому скористатися правом на відшкодування шкоди, завданої такою діяльністю. Якщо ж небезпека (загроза) нематеріальним благам не усунена тими, хто її створює, внаслідок чого конкретні особи зазнали шкоди, остання має бути відшкодована заподіювачами.