Стаття 274. Обмеження особистих немайнових прав

1. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею.

2. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим Кодексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.

1. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Кон­ституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею. Статті 21 і 24 Конституції України проголошують невідчужуваність і непорушність прав і свобод людини; неможливість скасування конституційних прав і свобод. Як виключення із цих загальних правил можна розглядати обмеження певних прав для окремих людей, їх об'єднань — і лише за умови необхідності забезпечення національної безпеки, запобігання злочинам, захисту прав інших людей або охорони здоров'я та за наявності умов, спеціально визначених самою Конституцією та законами.

Стаття 24 Конституції однозначно забороняє будь-які обмеження прав за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права та свобода громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конститу­цією. Такі конституційні обмеження у здійсненні особистих немайнових права стосуються таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої ко­респонденції, права на вільне збирання, зберігання, використання та поширен­ня інформації, а також прав особи, яку засуджено за вчинення злочину (статті 31, 34, 63 Конституції України).

2. Згідно із ч. 2 коментованої статті обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених ЦК та іншими законами України, можливе лише у випадках, передбачених ними. Такі обмеження детально розглядаються у ко­ментарях до кожної конкретної статті ЦК. Спільним для них є те, що кожен ви­падок можливого втручання у сферу особистих немайнових прав має базувати­ся на певних підставах, а саме:

1)сама можливість втручання у сферу особистих немайнових прав, а тим більше їх обмеження, повинна бути передбачена законом, а тих, які встановлено Конституцією України, — лише у випадках, передбачених нею;

2)особа, яка здійснює подібне обмеження повинна мати спеціальні докумен­тально підтверджені повноваження;

способа, вказана у попередньому пункті може здійснювати обмеження особистих немайнових прав лише у своєму, вузько спеціалізованому аспекті.