Стаття 272. Здійснення особистих немайнових прав

1. Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтере­сах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті не­майнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

2. Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчи­нення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.

1. Фізична особа згідно із ч. 1 коментованої статті здійснює особисті немайнові права самостійно. Здійснення суб'єктивного немайнового права відбувається найчастіше шляхом пасивного нездійснення юридичних та фактичних дій, які охоплюються можливістю відповідної поведінки. Здійснення немайнового пра­ва може полягати і у певних активних діях у тих випадках, коли закон надає можливість скористатися правом. Так, здійснення права фізичної особи на інфор­мацію полягає у тому, що вона може вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ст. 302 ЦК).

Відмова фізичної особи від права, яке їй належить, не тягне за собою припи­нення цього права, за винятком випадків, передбачених законом. Наприклад, фізична особа не здійснює належне їй право на недоторканність ділової репутації або на недоторканність житла, але це право не припиняється і може бути реалізоване у майбутньому.

2. Здійснення особистого немайнового права може відбуватися різними способами. Переважна більшість прав здійснюється шляхом багаторазових повторюваних дій. Наприклад, неодноразове використання імені фізичною особою, чи використання права на таємницю кореспонденції, використання права на вільний вибір місця проживання тощо. Ряд особистих немайнових прав реалізуються вчиненням однієї дії, але особа може змінити своє рішення за відповідних умов. Так, автор вправі використати при опублікуванні літературного твору псевдонім (ст. 28 ЦК), а при його повторному виданні може використати своє справжнє ім'я.

3. Більшість немайнових прав здійснюється тільки особисто управоможеною особою, але існують випадки, коли здійснення окремих правомочностей покладається на представника. Наприклад, опікун недієздатної або малолітньої особи має право звернутися до суду в інтересах названих осіб з-позовом про захист їх честі та гідності (див. коментар до ст. 297 ЦК). У випадках та у порядку, які пе­редбачені законом, особисті немайнові права, які належали померлому, здійсню­ються іншими особами. Так, після смерті фізичної особи її правомочність щодо опублікування особистих паперів, які були її власністю (див. коментар до ст. 303 ЦК), здійснюється іншої особою лише за згодою дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків та сестер померлого. Ці особи можуть дати або не дані таку згоду.

4. Відокремлюють дві групи умов, які необхідні для здійснення цивільних прав. Це зовнішні об'єктивні умови по відношенню до носія права. До них нале­жать юридичні та матеріальні гарантії, які являють собою якість цивільного за­конодавства, належну діяльність органів та посадових осіб. До внутрішніх суб'єктивних умов належать умови поведінки управоможеної та зобов'язаної осіб. Згідно із ч. 1 коментованої статті фізичні особи здійснюють особисті немайнові права самостійно. У більшості випадків суб'єкт, який здійснює своє право, може обрати один із варіантів поведінки в межах, передбачених законом. Передбачається презумпція розумності і добросовісності дій учасників цивільних правовідносин.

5. Свобода фізичних осіб у здійсненні їх прав обмежується певними межами. Розрізняються загальні та конкретні (спеціальні) межі здійснення цивільних прав. Конкретні (спеціальні) межі встановлюються для конкретних цивільних прав і передбачені у спеціальних статтях законодавства або правочинах. Право змінити ім'я, передбачене ст. 295 ЦК України. Конкретні межі здійснення ряду немайнових прав можуть визначатися межами вторгнення інших конкретних  суб'єктів у певному обсязі чи (або) на певний час у здійснення чужого права. Наприклад, право на недоторканність житла обмежено нормами КК України щодо можливості проникнення до житла за вмотивованим рішенням суду (дня коментар до ст. 311 ЦК).

Існують також загальні межі здійснення суб'єктивних цивільних прав. Вони характеризуються тим, що відносяться до усіх суб'єктивних прав і передбачені у нормах-принципах. Порушення таких загальних меж характеризується інколи як використання недозволених конкретних форм у рамках дозволеного загального типу поведінки. Порушується загальне призначення суб'єктивного права, яке не визначено спеціальною юридичною нормою. Інколи таке порушення носить на­зву зловживання правом. Межі здійснення цивільного права співпадають з межа­ми цього права. При наявності колізії інтересів суб'єктів немайнових прав суду необхідно обрати компромісне рішення, яке б допускало відповідне обмеження обох конкурентних прав. Висловлюється думка про те, що майнові права, які за­безпечують фізичне та психологічне благополуччя особи, повинні мати пріоритет при здійсненні та захисті у порівнянні з іншими цивільними правами.

6. Згідно із ч. 2 ст. 272 ЦК фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення її осо­бистих немайнових прав. Таким чином, ЦК закріплює обов'язок посадових і службових осіб на вчинення відповідних дій і регулює питання забезпечення здійснення особистих немайнових прав у ст. 273.