Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:
забезпечують реалізацію державної політики в галузі охоро¬ни праці;
формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігени праці і виробничого середовища, що мають між¬галузеве значення;
здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про
охорону праці.
(Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2240-10від 29.07.81; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
Крім коментованої статті повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охо¬рони праці визначаються Законом України «Про охорону пра¬ці», в якому, зокрема, зазначено, що вони забезпечують реаліза¬цію державної політики в галузі охорони праці; формують за уча¬стю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; ор¬ганізовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; здійснюють контроль за додержанням норматив¬них актів про охорону праці; створюють при необхідності фонди охорони праці. Для виконання вказаних функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.
У цілому компетенція органів місцевої виконавчої влади ви¬значається Законом України «Про місцеві державні адміністра¬ції» від 9 квітня 1999 р., ст. 16 якого закріплює їх контрольні функції, зокрема і у сфері охорони праці. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про охорону праці місцева державна адміністрація може здійснювати, реалізуючи свої повноваження щодо соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та ор¬ганізаціях, якісне проведення атестації робочих місць (ст. 24 За¬кону). Відповідні управління, відділи та інші структурні підроз¬діли місцевих державних адміністрацій у своїй діяльності підзвітні і підконтрольні голові адміністрації та органам виконавчої влади (праці та соціальної політики) вищого рівня.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, буду¬ються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконт-рольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону). Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, уста¬новами та організаціями, що не перебувають у комунальній вла-сності відповідних територіальних громад, будуються на договір¬ній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування зако¬ном. З питань, віднесених до відання органів місцевого самовря-дування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіа¬льних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцево¬го самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо переві¬рок, а також організовувати проведення перевірок на підприєм¬ствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм пов¬новажень органів виконавчої влади (ст. 18).
Статтею 34 цього Закону виконавчим органам сільських, се¬лищних та міських рад делеговані (надані органами виконавчої влади), зокрема, повноваження щодо здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на ро¬ботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в устано¬вах та організаціях, а також за якістю проведення атестації робо¬чих місць, за умовами праці та надання працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах; участі у веденні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрації колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням (з пи¬тань охорони праці у тому числі).