Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його по­рушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним право­чину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення на­сильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчем­ного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. Уразі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи по­зовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у креди­тора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо борж­никові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позов­ної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

1. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важли­ве значення, оскільки від нього залежить і правильне обчислення строку дав­ності, і в кінцевому підсумку — захист порушеного матеріального права.

За загальним правилом, перебіг загальної або спеціальної позовної дав­ності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про пору­шення свого права. У визначенні моменту виникнення права на позов відобра­жаються як об'єктивні, так і суб'єктивні моменти: об'єктивний — сам факт по­рушення права, суб'єктивний — особа дізналася або могла дізнатися про це порушення.

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено мо­ментом заявления вимоги кредитора, останній може вимагати виконання, а бор­жник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Якщо кредитор вимагає виконання зобов'язання, боржник зобов'язаний зробити це в 7-денний строк за умови, що із закону, договору чи змісту зобов'язання не випливає обов'язок не­гайного виконання або якщо інший пільговий строк не передбачений законом чи договором. Початок перебігу строку позовної давності у подібних випадках має бути приурочений або до дня пред'явлення кредитором вимоги про вико­нання зобов'язання, якщо обов'язок негайного виконання випливає із закону або договору чи змісту зобов'язання, або до моменту закінчення 7-денного (чи іншого пільгового) строку, протягом якого боржник не виконав свого обов'язку за ви­могою кредитора. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності по­чинається з моменту виконання основного зобов'язання.

2. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком їх виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконан­ня. Так, наприклад, право на позов про стягнення неустойки за прострочення поставки товарів у другому кварталі певного календарного року починається з 1 липня цього року, тобто після закінчення визначеного в договорі строку вико­нання (2-й квартал).

3. Особливий порядок відліку позовної давності встановлено для вимог про спростування поміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьб­лять честь, гідність, ділову репутацію особи, а також для вимог про визнання недійсними заперечуваних правочинів і застосування наслідків недійсності за­перечуваного або нікчемного правочину. Річний строк позовної давності щодо вимог про спростування поміщених у засобах масової інформації відомостей, які ганьблять честь, гідність, ділову репутацію фізичної або юридичної особи, обчислюється або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості, або від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК).

4. Щодо вимог про визнання недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого під впливом насильства, закон передбачає момент почат­ку перебігу позовної давності: від дня припинення насильства. Якщо йдеться про вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, то перебіг позовної давності за такими вимогами (10 років) починається від дня, коли почалося виконання цього правочину хоча б однією із сторін. Визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається; його недійсність прямо випливає із закону, інших нормативно-правових актів (ч. 2 ст. 215 ЦК).

5. Кодексом або іншим законом можуть передбачатись і винятки із загаль­них правил про початок перебігу позовної давності. Так, особливість застосу­вання позовної давності до вимог, які випливають з перевезень і пред'являють­ся до перевізників, полягає у тому, що право на позов виникає не з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права, а з дня одер­жання від названих організацій відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді (ст. 925 ЦК).

6. Відповідно до статей 72 і 249 ЦК 1963 p. скорочений строк позовної дав­ності у шість місяців застосовувався до позовів, що випливають з поставки про­дукції неналежної якості. В роз'ясненні ВАСУ (нині — ВГСУ) від 20 липня 1994 р. № 02-5/468 зазначалось, що цей строк застосовується до позовів покупців (одержувачів) про стягнення з постачальників (виготовлювачів) зайво сплаче­них сум у зв'язку з неналежною якістю поставленої продукції, завданих цим збитків та відповідних сум штрафу. Початок перебігу цього строку позовної дав­ності починається з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції. Новий ЦК (статті 258 і 681) для вимог у зв'язку з недоліками проданого товару та стягнення неустойки (штрафу, пені) встановив спеціальну позовну давність тривалістю в один рік. Оскільки до договорів по­ставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не пе­редбачено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. 2 ст. 712 ЦК), до вимог у зв'язку з недоліками продукції, поставленої за догово­ром, слід застосовувати позовну давність тривалістю в один рік. Очевидно, збе­рігається для таких позовів роз'яснення ВАСУ щодо початку перебігу позовної давності для вимог покупців до постачальників у зв'язку з недоліками поставленої продукції: перебіг позовної давності в цих спорах починається від дня вста­новлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції, а саме: з моменту складання акта про такі недоліки або з того моменту, коли та­кий акт мав бути складений.

7. Особливе правило встановлене щодо початку перебігу позовної давності у спорах, пов'язаних із порушенням права чи охоронюваного законом інтересу неповнолітньої особи. У таких спорах позовна давність починається від дня до­сягнення особою повноліття (ч. 4 ст. 261 ЦК). Звичайно, це не означає, що за­конні представники неповнолітньої особи (батьки, опікун чи піклувальник) не можуть звернутися до суду від імені неповнолітнього (малолітнього) з вимогою (позовом) про захист його порушених прав чи інтересів, а повинні чекати мо­менту досягнення цією особою повноліття. Встановлення для цих випадків особ­ливого порядку відліку (початку) і обчислення позовної давності при порушенні права чи інтересу неповнолітньої особи (з досягненням нею повноліття) — це додаткова гарантія охорони прав неповнолітніх осіб, які з досягненням повноліт­тя зможуть самі захистити свої права в суді, маючи для цього достатній строк позовної давності.

8. У регресних зобов'язаннях перебіг позовної давності не може розпочатися до того, як буде виконане основне зобов'язання. Так, у солідарних зобов'язан­нях кредитор має право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання як до всіх солідарних боржників разом, так і до кожного з них окремо. Боржник, який виконав зобов'язання перед кредитором, має право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівних частинах, якщо інші умови не встанов­лені законом чи договором (ч. 1 ст. 544 ЦК). Але право вимоги до решти борж­ників за регресними зобов'язаннями виникає з моменту, коли виконано основне зобов'язання солідарного боржника перед кредитором.

9. Практичний інтерес викликає застосування позовної давності до вимог, пов'язаних з так званими «триваючими» правопорушеннями, наприклад про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання. Оскільки пеня, як правило, стягується у певних відсотках від простроченої оплати суми за кожний день прострочення, то строк позовної давності (один рік) починаєть­ся для кожної вимоги про оплату пені окремо за кожний прострочений день.