Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
Державний комітет України по нагляду за охороною праці;
Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Мініс¬терства охорони здоровея України.
(Стаття 260 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 2240-10 від 29.07.81, № 2957-10 від 30.12.81; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1. Зазначений у коментованій статті перелік органів держав¬ного нагляду за охороною праці у Законі України «Про охорону праці» розширено нормою про здійснення вищого нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами (ст. 44). У цьому Законі встановлено й основні пов¬новаження і права органів державного нагляду за охороною праці. У ст. 45, зокрема, зазначено, що ці органи не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи цих органів — державні інспектори — наділе¬ні правом безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтро¬льні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення,
матеріали та інформацію з даних питань; надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структур¬них підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпо¬рядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці; зупиняти експлуатацію підприємств, окремих ви¬робництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунен¬ня порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці; надсилати влас¬никам, керівникам підприємств подання про невідповідність окре¬мих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних ви¬падках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кри¬мінальної відповідальності.
2. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 кві¬тня 2000 р. створено Державний департамент з нагляду за охоро¬ною праці (Держнаглядохоронпраці), який є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і йому підпорядковується. Він є правонасту¬пником Комітету по нагляду за охороною праці. Для реалізації покладених на Держнаглядохоронпраці завдань утворюються те¬риторіальні управління.
Положення про Державний департамент з нагляду за охоро¬ною праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 925 від 6 червня 2000 p., визначає його компетенцію, за якою Держнаглядохоронпраці організовує виконання актів законодав-ства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, уза¬гальнює практику застосування законодавства з питань, що на¬лежать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх до Мін¬праці, організовує та здійснює державний нагляд за додержан¬ням у процесі трудової діяльності вимог законодавства, міжгалу¬зевих, галузевих та інших нормативно-правових актів про охоро¬ну праці; розробляє за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і профспілок проект Національної прог¬рами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, організовує її виконання, забезпечує систематичне інформування населення про хід реалізації передбачених Прог¬рамою заходів, погоджує і контролює виконання галузевих і ре¬гіональних програм, а також комплексних заходів, здійснюваних підприємствами з цих питань: здійснює державний гірничий на¬гляд і, відповідно до законодавства, перевіряє виконання вимог гірничого законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр і безпечного проведення гірничих робіт, додер¬жання вимог нормативно-правових актів щодо виготовлення, транспортування, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів і виробів на їх основі, додержання умов охорони надр під час розробки родовищ твердих, рідких і газоподібних корис¬них копалин та переробки мінеральної сировини; здійснює дер¬жавний нагляд за безпечним проведенням робіт на виробницт¬вах та об'єктах підвищеної небезпеки, здійснює державний на¬гляд за своєчасним забезпеченням спецодягом, іншими засобами колективного та індивідуального захисту працівників відповідно до нормативно-правових актів за безпечним проведенням робіт з утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки тощо.
Функції нагляду за проведенням заходів з охорони праці цей орган здійснює також у процесі прийняття рішень про видання дозволів на початок роботи підприємств, установ і організацій усіх форм власності та видів діяльності; введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення; проведення експертизи проектів, по¬в'язаних з утилізацією зброї, звичайних видів боєприпасів та ви¬робів ракетної техніки; проведення підривних робіт і виготов¬лення непромислових вибухових речовин; організацію робіт із сертифікації машин, механізмів, устаткування, транспортних за¬собів, засобів колективного та індивідуального захисту праців¬ників, інших засобів виробництва, технологічних процесів і ро¬біт, стандарти на які містять вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей в межах законодавства; погоджен¬ня стандартів, технічних умов та інших нормативних документів на машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та інші засоби виробництва, технологічні процеси, які містять вимоги щодо охорони праці та ін.
У процесі управління майном підприємств, установ і органі¬зацій, що належать до сфери його управління, Держнаглядохо-ронпраці затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, контролює їх додержання; укладає і розриває конт-ракти з керівниками підприємств, установ і організацій; здійс¬нює керівництво і координацію роботи своїх експертно-техніч¬них центрів; проводить аудит систем управління охороною праці (через свої експертно-технічні центри); залучає до роботи на гро¬мадських засадах позаштатних державних інспекторів з нагляду за охороною праці та надр, надає методичну допомогу уповнова¬женим трудовими колективами з питань охорони праці; здійс¬нює управління державним фондом охорони праці відповідно до законодавства; здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
3. Здійснення державного нагляду за додержанням законо¬давства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енер¬гії, вимог ядерної та радіаційної безпеки покладено на Держав¬ний комітет ядерного регулювання України (Держатомрегулю-вання України), який діє на підставі відповідного Положення, затвердженого Указом Президента України № 155/2001 від 6 бе¬резня 2001 р.
Основними напрямками діяльності цього органу є здійснен¬ня нагляду за додержанням експлуатуючими організаціями, під¬приємствами, установами, організаціями, що виконують роботи на майданчиках ядерних установок, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктах ви¬мог ядерної та радіаційної безпеки; організація та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства, норм, пра¬вил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядер¬них матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючо¬го випромінювання; здійснення контролю за реапізацією захо¬дів, спрямованих на запобігання аваріям на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відхо¬дами, уранових об'єктах, та забезпечення готовності підприємств, установ і організацій до ліквідації наслідків таких аварій; конт¬роль за додержанням встановленого порядку подання інформа¬ції про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховиш, для захоронения радіоактивних відходів, з'ясування причин таких порушень, а також обставин виникнення ядерних інциден¬тів і радіаційних аварій; застосування в межах своїх повноважень примусових заходів щодо юридичних і фізичних осіб у разі пору¬шення ними законодавства, норм, правил і стандартів з викорис¬тання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки, фі¬зичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоак¬тивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також умов виданих ліцензій. Рішення Держатомрегулювання України є обов'язковими до виконання центральними та місце-вими органами виконавчої влади, органами місцевого самовря¬дування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Держатомрегулювання України здійснює повноваження без¬посередньо та через утворені в установленому порядку свої тери¬торіальні органи (державні інспекції з ядерної безпеки).
4. За Законом України «Про пожежну безпеку» органи дер¬жавного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за додержанням вимог актів зако¬нодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів держав¬ної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального само¬врядування, керівниками та іншими посадовими особами під¬приємств, установ та організацій, а також громадянами; прово¬дять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки. Посадові особи ор¬ганів державного пожежного нагляду є державними інспектора¬ми з пожежного нагляду з відповідними повноваженнями (ст. 7 цього Закону).
Згідно з Положенням про Державну пожежну охорону, затвер¬дженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 здійснення державного пожежного нагляду є одним із основних завдань Державної пожежної охорони, відповідно до якого вона контролює виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприєм¬ствами, установами і організаціями, а також посадовими особами
і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, проти¬пожежних вимог стандартів, норм і правил; у раз' потреби пере¬віряє на підприємствах відповідність вимогам пожежної безпеки продукції, що ними виробляється, а також відповідність стандар¬там і технічним умовам протипожежного устаткування; зупиняє виробництво пожежонебезпечних речовин, приладів та обладнан¬ня, пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам і надання послуг протипожежного призначення, якщо вони не відповідають вимогам стандартів.
Державний пожежний нагляд (далі — держпожнагляд) здійс¬нюють Головне управління Державної пожежної охорони МВС (центральний орган держпожнагляду), управління (відділи) Дер¬жавної пожежної охорони ГУВС у Криму МВС України, ГУВС м. Києва і Київської області, УВС областей і м. Севастополя (те¬риторіальні органи держпожнагляду), відділи та підрозділи, під¬порядковані безпосередньо Головному управлінню Державної пожежної охорони МВС, загони і частини Державної пожежної охорони (місцеві органи держпожнагляду).
Держпожнагляд виконує покладені на нього завдання у взає¬модії з іншими державними органами, добровільними протипо¬жежними об'єднаннями і формуваннями громадян.
5. У межах своїх повноважень державний нагляд за додер¬жанням законодавства про охорону праці здійснює Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоро¬в'я України (далі — держсанепідслужба МОЗ України) — центра¬лізована система органів, установ та закладів санітарно-епідеміо¬логічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, яка діє на підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Положення про дер¬жавну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого наказом МОЗ України № 78 від 18 квітня 2000 р.
Держсанепідслужбу системи МОЗ України складають Головне санітарно- епідеміологічне управління МОЗ України; управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ Украї¬ни; центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України; Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція; обласні, міські, районні та районні в містах санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції; центральна санітарно-епіде¬міологічна станція на залізничному транспорті, санітарно-епі¬деміологічні станції на залізницях, лінійні санітарно-епідеміоло¬гічні станції на залізницях; центральна санітарно-епідеміологіч¬на станція на водному транспорті, санітарно-епідеміологічні станції водних басейнів і портів; центральна санітарно-епідеміо¬логічна станція на повітряному транспорті; санітарно-епідеміоло¬гічні станції об'єктів, що мають особливий режим роботи; саніта¬рно-карантинні підрозділи (відділи, пункти); спеціалізовані уста¬нови й заклади МОЗ для боротьби з особливо небезпечними (у тому числі карантинними) і небезпечними для людей інфекцій¬ними хворобами: наукові установи (науково-дослідні інститути, наукові та науково-практичні об'єднання, контрольні, експертні установи, центри) гігієнічного та епідеміологічного профілю дер¬жавної санітарно-епідеміологічної служби України; комітет з пи¬тань гігієнічного регламентування МОЗ України; рада з регламе-нтації застосування та впровадження дезинфекційних засобів; інші установи, заклади та підрозділи санітарно-епідеміологічного про¬філю, які створено згідно із законодавством України.
Постанови, розпорядження, приписи, висновки головних дер¬жавних санітарних лікарів та інших посадових осіб держсанепід-служби МОЗ України обов'язкові для виконання органами дер¬жавної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємс-твами, установами, організаціями і громадянами, прийнятими в межах їх повноважень.