Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна по­зовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масо­вої інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомо­стей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалась або мала довідатись про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі пору­шення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 цього Кодексу);

6) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

3. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання не­дійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

4. Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосуван­ня наслідків нікчемного правочину.

1. У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність. На відміну від ЦК 1963 р. (ч. 2 ст. 72), який передбачав мож­ливість установлення лише скорочених (порівняно із загальним), спеціальних строків позовної давності, за новим ЦК спеціальна позовна давність для окре­мих видів вимог може бути як скороченою, так і більш тривалою, порівняно із загальною позовною давністю.

2. Більш тривалу, порівняно з ЦК 1963 p., позовну давність (тривалістю в один рік) передбачено для пред'явлення вимог про стягнення неустойки (штра­фу, пені); у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК); для вимог, що виникають у зв'язку з перевезенням пошти і вантажу (ст. 925 ЦК); для вимог про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК). Для зазначених видів вимогу ЦК 1963 p. передбачалась скорочена позовна давність тривалістю у шість місяців (крім позовів до перевізника, для яких був установлений 2-місячний строк позовної давності).

3. За ст. 343 ЦК 1963 р. для пред'явлення позовів у зв'язку з недоліками, ви­явленими у роботах за договорами підряду, діяли такі строки позовної давності:

1) щодо недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією із сторін є гро­мадянин, — три роки; 2) з приводу прихованих недоліків у іншому майні — один рік; 3) з приводу явних недоліків — шість місяців.

Тепер щодо вимог про неналежну якість робіт, виконаних за договором підря­ду, незалежно від характеру виявлених недоліків (явних чи прихованих), діяти­ме спеціальна позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником (ст. 863 ЦК).

4. Збережено річний строк позовної давності щодо вимог про спростуван­ня поміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність або ділову репутацію особи. Передбачено спеціальну позовну давність тривалістю в один рік для вимог, на які за ЦК 1963 p. поширювався загальний строк позовної давності, а саме: на вимогу про розірвання догово­ру дарування (ст.728 ЦК) і на вимоги про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачів за догово­ром найму, а також на вимоги про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі (ч.1 ст.786 ЦК).

5. Більш тривалу, порівняно із загальною позовною давністю, встановлено спеціальну позовну давність для вимог про визнання заперечуваного правочи­ну недійсним і про застосування наслідків його недійсності, якщо він був учине­ний під впливом насильства або обману (5 років), і для вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (10 років).