Стаття 254. Закінчення строку

1. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число остан­нього року строку.

2. До строку, що визначений півроком або кварталами року, застосовують­ся правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ве­деться з початку року.

3. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закін­чення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

4. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

5. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

1. Як початок, так і закінчення строків, обчислюваних роками, місяця­ми, днями тощо, приурочується до конкретної календарної дати. Строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього стро­ку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку. Наприклад, якщо право на позов виникло 15 червня 2001 р., то загаль­ний 3-річний строк позовної давності обчислюється з 16 червня 2001 р. і закін­чується 15 червня 2004 p., тобто рівно через три роки. Якщо кінець строку, об­числюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, то строк спливає в останній день цього місяця. Так, наприклад, коли місячний строк почався 31 березня, то він закінчується 30 квітня, оскільки у квітні 31 числа немає.

2. Строки, які визначені півроком або кварталами року, обчислюються за правилами, що стосуються місячних строків, при цьому піврічний строк дорів­нює шести місяцям, а квартал — трьом місяцям. Відлік кварталів ведеться з по­чатку року. Так, якщо квартальний строк почався 15 квітня 2003 р., то він закін­чується рівно через три місяця, тобто 15 липня 2003 р.

3. Якщо строк визначено у півмісяця, то він розглядається як строк, що об­числюється днями, і вважається за тривалістю як такий, що дорівнює п'ятнад­цяти дням, незалежно від того, чи кількість днів у відповідному календарному місяці ділиться рівно на п'ятнадцять днів (наприклад, у лютому). Тому півмісяч­ний строк спливає на 15 день з його початку.

Такі ж правила діють і щодо строків, які обчислюються тижнями (тиждень дорівнює 7 дням). Тижневий строк спливає у відповідний день останнього тиж­ня строку. Наприклад, тижневий строк, який бере відлік з понеділка одного тиж­ня, закінчиться у понеділок наступного тижня.

4. Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України неробочими дня­ми є вихідні дні: субота і неділя при п'ятиденному, неділя — при шестиденному робочому тижні, в тому числі перенесені Кабінетом Міністрів України вихідні дні, а також святкові дні: 1 і 2 січня, 7 січня, 8 березня, 1 та 2 травня, 9 травня, 28 червня, 24 серпня. Якщо святковий день припадає на вихідний, то цей вихідний переноситься на перший за ним робочий день. Тому коли останній день строку припадає на неділю або на інший неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий за ним робочий день. Ці ж правила поширюються і на такі випадки, коли вихідними днями офіційно (розпорядженням місцевих органів влади чи адміністрації установи) визначаються робочі дні. Тоді подання заяви або вчинення дії щодо такої установи у найближчий за вихідним день вва­жається вчиненими своєчасно.