Стаття 252-8. Взаємна відповідальність власника або уповноваженого ним органу і бригади
Власник або уповноважений ним орган, керівник структур¬ного підрозділу несе відповідальність перед бригадою за ство¬рення нормальних умов для високопродуктивної праці (надання роботи, забезпечення справного стану механізмів та устаткуван¬ня, технічною документацією, матеріалами та інструментами, енергією, створення безпечних і здорових умов праці). При не¬виконанні бригадою виробничих показників з вини власника або уповноваженого ним органу за бригадою зберігається фонд оплати праці, розрахований за тарифними ставками. Службові особи, винні у порушенні обов'язків власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, притягаються до дисциплінарної відпо-відальності, а за зайві грошові виплати бригаді — також до ма¬теріальної відповідальності перед підприємством у порядку і роз¬мірах, встановлених законодавством.
Бригада несе відповідальність перед власником або уповно¬важеним ним органом за невиконання з її вини виробничих по¬казників. У цих випадках оплата провадиться за виконану робо¬ту, премії та інші заохочувальні виплати не нараховуються. Збит¬ки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади. При розподілі колектив¬ного заробітку між членами бригади враховується вина конкрет¬них працівників у випуску неякісної продукції.
1. Норма коментованої статті передбачає взаємну відповідаль¬ність власника або уповноваженого ним органу та бригади. Вза¬ємна відповідальность при колективних формах організації пра¬ці відображає двосторонній характер відносин «бригада — під-приємство».
2. На кожну із сторін цих правовідносин покладаються певні обов'язки, а саме: власник або уповноважений ним орган зобо¬в'язаний створити нормальні умови для високопродуктивної праці шляхом надання обумовленої трудовим договором роботи, за-безпечення справного стану механізмів та обладнання, своєчас¬ного надання технічної документації, необхідних для виконання виробничих завдань матеріалів та інструментів, енергетичних ресурсів, створення безпечних і здорових умов праці; головним обов'язком бригади в свою чергу є виконання у визначений строк встановлених для неї виробничих завдань по випуску продукції чи наданню послуг належної якості.
3. За невиконання свого обов'язку власник або уповноваже¬ний ним орган змушений буде нести відповідальність за части¬ною першою коментованої статті: за бригадою зберігається фонд оплати праці, розрахований по тарифних ставках (окладах). За-безпечуючи права працівників бригади, законодавець зобов'язує власника або уповноважений ним орган оплатити працю членів бригади при невиконанні норм виробітку не з вини бригади за
правилами ст. Ill КЗпП, відповідно до якої місячна заробітна плата працівника не може бути нижчою від двох третин тариф¬ної ставки встановленого члену бригади розряду (окладу).
4. Відповідальність підприємства настає лише за умови його вини у тому, що бригада не мала змоги виконати належним чи¬ном свій обов'язок по виконанню виробничих завдань: підпри¬ємство як юридична особа має право найму працівників і повин¬но відповідати за дії своїх службових осіб при невиконанні чи неналежному виконанні покладених на них трудовою угодою обов'язків. Вина підприємства в даному випадку проявляється як вина окремих службових осіб підприємства, у трудову функ¬цію яких входить створення належних умов праці бригади.
5. Службові особи, винні у порушенні обов'язків власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, притягаються до дисциплінарної відповідальності, оскільки не виконали або неналежним чином виконали свої трудові обов'язки, обумовлені трудовою угодою.
6. Якщо вищезазначені дії службової особи призвели до зай¬вих грошових виплат бригаді, а отже, до майнової шкоди, винні притягаються власником або уповноваженим ним органом та¬кож до матеріальної відповідальності перед підприємством у вста-новленому порядку.
7. Частина друга коментованої статті визначає два самостій¬них види колективної відповідальності бригади перед власником або уповноваженим ним органом. Перший — відповідальність бригади перед власником підприємства або уповноваженим ним органом за невиконання з вини бригади виробничих показників, а другий — відповідальність бригади за збитки, завдані власнику підприємства випуском з вини бригади неякісної продукції.
8. Відповідальність бригади перед власником або уповнова¬женим ним органом за невиконання з її вини виробничих показ¬ників полягає в тому, що в цих випадках оплата праці бригади про¬водиться за виконану бригадою роботу, а премії та інші заохо¬чувальні виплати не нараховуються.
Цей вид відповідальності не є майновою відповідальністю в прямому розумінні. При невиконанні виробничих показників бригадою підприємство, не отримавши вчасно якусь продукцію, зазнає не прямої шкоди, а лише позбавляється доходів, які могло
би отримати. Але відповідно до ст. 130 КЗпП на працівника не може бути покладено відповідальність за неотримані підприємст¬вом, установою, організацією доходи. Тому в даному випадку бригада компенсує підприємству не збитки в повному обсязі, а лише позбавляється заохочувальних виплат.
9. Відповідальність бригади за збитки, завдані власнику під¬приємства випуском з вини бригади неякісної продукції, поля¬гає у відшкодуванні бригадою із колективного заробітку в межах колективного середнього місячного заробітку зазначених майно¬вих втрат власнику підприємства.
10. Суб'єктом відповідальності перед власником або уповно¬важеним ним органом у даному разі є не окремий працівник, а ко¬лектив бригади у випадку, коли у випуску браку винні або всі чле¬ни бригади, або коли конкретний винуватець невідомий.
Якщо ж можливо встановити конкретного винуватця браку, то відшкодування збитків підприємству проводиться за нормами статей 132 і 135 КЗпП шляхом покладення на винного мате¬ріальної відповідальності.
11. При покладенні відповідальності на бригаду за збитки під¬приємству, завдані випуском неякісної продукції, має бути дове¬дено протиправну поведінку та вину колективу бригади.
Протиправні дії бригади в даному випадку проявляються у порушенні нею її обов'язку щодо випуску якісної продукції.
Вина бригади зумовлюється особливостями колективних форм організації праці. Колектив бригади добровільно створюється са¬мими працівниками, які займаються спільною діяльністю через особливості виробництва. Кожен член бригади, беручи на себе усі права і обов'язки бригади, впливає на досягнення загальних ре¬зультатів роботи. Колектив бригади може істотно корегувати об¬сяг завданих окремими її членами збитків, збільшуючи або змен¬шуючи їх рівень з урахуванням конкретних обставин. Тому за дії членів бригади первинний трудовий колектив повинен нести від¬повідальність перед підприємством як за свої власні.
При визнанні вини бригади її може не виявитися у окремого працівника, але такий працівник нестиме колективну відпові¬дальність за порушення бригадою як колективним суб'єктом права обов'язку по випуску якісної продукції і спричинення цим збит¬ків підприємству.
12. Відповідно до коментованої статті при розподілі колектив¬ного заробітку між членами бригади враховується вина конкрет¬них працівників у випуску неякісної продукції, тобто закон перед¬бачає подальшу індивідуалізацію бригадної відповідальності шля¬хом відповідного зниження заробітної плати винних працівників.
13. Розмір можливого зниження заробітку працівника, який несе колективну відповідальність у бригаді, обмежується тим, що мають бути дотримані правила статей 95 і 97 КЗпП про міні¬мальний розмір заробітної плати.
14. Відповідальність окремого працівника за правилами ко¬ментованої статті відрізняється від індивідуальної матеріальної відповідальності. Перша проявляється у відшкодуванні підпри¬ємству збитків, завданих випуском неякісної продукції, шляхом перерозподілу колективного заробітку; а друга не пов язується з причиною збитків і не залежить від заробітку бригади. Межі ін¬дивідуальної матеріальної відповідальності працівника визна¬чаються, як правило, середньомісячним заробітком працівника, а межі відповідальності працівника за нормою ст. 252 — середньо¬місячним колективним заробітком. Перша проявляється у тому, що сума збитків, стягнена з бригади на відшкодування шкоди, перерозподіляється між членами бригади через механізм пере-розподілу колективного заробітку одноразово, а друга — через щомісячне відрахування із заробітку, обмежене нормами ста¬тей 127, 128, 136 КЗпП.

