Зарахування в бригаду нових працівників провадиться за зго¬дою колективу бригади. Не допускається відмова бригади в зара¬хуванні працівників, направлених у бригаду в порядку працевлаш¬тування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, ви¬пускників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, осіб, звільнених від покарання або примусового лікуван¬ня та ін.).
Колектив бригади має право вимагати від власника або упов¬новаженого ним органу виведення із складу бригади працівників у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 цього Кодексу. Власник або уповноважений ним орган від¬повідно до законодавства переводить таких працівників, за їх зго¬дою, на іншу роботу або звільняє у встановленому порядку.
Бригадири обираються на зборах колективів бригад (таєм¬ним або відкритим голосуванням) і затверджуються керівником підрозділу, до складу якого входять ці бригади.
(Стаття 252і із змінами, внесеними згідно з Указом flBPNs 7543-IІ від 19.05.89; Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Бригада є колективною формою організації праці, де ство¬рюються умови для наближення працівників до засобів вироб¬ництва, до власності. Бригада набуває особливо важливого зна¬чення в умовах трансформування відносин власності при побу¬дові ринкової економіки, коли неминуче віддалення працівників від засобів виробництва, які поступово в процесі приватизації перейшли від держави у приватну чи колективну власність. Саме бригада має стати тією ланкою, яка поєднуватиме інтереси влас¬ника з інтересами працівника.
Виробнича бригада — це первинний трудовий колектив під¬приємства, що об'єднує працівників для спільного і найбільш ефективного виконання виробничого завдання на грунті взаємо¬допомоги, загальної зацікавленості і відповідальності за резуль¬тати праці.
Головне завдання розвитку бригадних форм організації праці полягає в істотному підвищенні ефективності праці, створенні умов для стабільної і високопродуктивної роботи.
2.  Суть бригадних (колективних) форм організації праці ви¬значається поєднанням інтересів окремих працівників, трудово¬го колективу підприємства і власника засобів виробництва.
3.  Бригада створюється наказом (розпорядженням) керівника підприємства або наказом керівника виробничої одиниці, цеху чи іншого структурного підрозділу.
Створення бригади повинно здійснюватися на основі попе¬редньої розробки проектів після глибокого аналізу виробничих умов у поєднанні із заходами, що забезпечуватимуть приведення у відповідність з бригадними формами організації праці системи внутрішньовиробничого планування і обліку, організацію виро¬бництва, організації, нормування і оплату праці, інженерно-тех¬нічне забезпечення. Для кожної бригади уточнюється склад ви¬конуваних нею робіт; формуються планово-облікові одиниці, які забезпечують оплату праці за кінцевим результатом (бригадо-комплекти, вузли, машино-комплекти та ін.), розробляються комплексні норми трудових затрат на планово-облікову одиницю з урахуванням переваг бригадної організації праці; визначається порядок її оплати.
Необхідною умовою формування бригади на стадії розробки вказаних проектів є визначення економічної ефективності від впровадження бригадної форми організації праці та можливого підвищення продуктивності праці.
У проведенні роботи з проектування та створення бригад, забезпечення їх необхідними умовами для високопродуктивної праці беруть участь усі служби підприємства відповідно до своїх функцій.
4.  Бригаді встановлюється робоча зона, яка охоплює техноло¬гічний процес чи його відокремлену частину, за нею закріплю¬ються виробничі площі, обладнання, засоби виробництва, нада¬ються виробничі ресурси та необхідна технічна документація.
5.  Виробнича бригада самостійно здійснює виробничий про¬цес і управління ним в своїй робочій зоні, несе колективну відпо¬відальність за результати своєї роботи і здійснення покладених на неї завдань, серед яких — виконання виробничого плану (завдан¬ня), підвищення продуктивності праці, раціональне використання обладнання, робочого часу та всіх видів ресурсів.
6.   Існують різні види бригадних форм організації праці. У кожному конкретному випадку власником або уповноваженим ним органом аналізуються вищезгадані передумови для створен¬ня того чи іншого виду бригади.
Найпоширенішою формою бригадної організації праці є спе¬ціалізована бригада. До такої бригади входять працівники однієї професії, які виконують технологічно однорідні види робіт.
Найбільш поширені такі бригади на допоміжному виробницт¬ві. На основному виробництві, де технічний прогрес і привів до розвитку поточних ліній і утворення предметно-замкнених участ-ків, бригад значно менше.
Бригади, які включають до свого складу працівників різних професій, що виконують комплекс технологічно різнорідних, але взаємопов'язаних робіт, і охоплюють повний цикл виробництва продукції або її кінцевої частини, називаються комплексними.
До складу бригад включають й інженерно-технологічних пра¬цівників, у першу чергу майстрів, технологів-нормувальників. При включенні інженерно-технологічних працівників до складу брига¬ди форма організації бригадного підряду залишається незмінною.
Як спеціалізовані, так і комплексні бригади можуть бути змін¬ними або наскрізними. Змінна бригада об'єднує працівників тіль¬ки однієї зміни, а наскрізна — двох або більше змін. Працівники наскрізних бригад передають один одному зміни без зупинки обладнання, завдяки чому не втрачається час, пов'язаний з пере-змінкою.
Працівники, які входять до складу бригади, можуть працюва¬ти за єдиним нарядом, а заробіток поділяти між собою залежно від особистого внеску кожного в загальну справу. Наряд відряд¬никам, або виробниче завдання погодинникам видається в ціло¬му на бригаду.
Бригаді, яка працює на кінцевий результат, наряд видається не на деталь, а на комплект деталей, які для даного виробництва є кінцевим продуктом.
Класифікуються бригади і за способом розподілу заробітку між її членами. Способів розподілу існує багато, але принципово відрізняються один від одного лише два: розподіл заробітку залеж¬но від відпрацьованого часу і кваліфікації (розряду) і з урахуван¬ням коефіцієнта трудової участі (КТУ).
7.  Комплектування створюваного колективу бригади здійсню¬ється на основі принципу добровільності. Зарахування в бригаду нових працівників проводиться за згодою колективу бригади.
При укладенні трудового договору на умовах бригадної фор¬ми організації праці необхідна потрійна угода: між власником підприємства або уповноваженим ним органом, бригадою та пра¬цівником.
Коментованою статтею бригаді надано право регулювати кіль¬кісний та якісний склад свого колективу, вибираючи нового чле¬на бригади з кандидатів, запропонованих власником або упов¬новаженим ним органом або будь-ким із членів бригади, залеж¬но від його ділових та моральних якостей.
8.  Відмова бригади у згоді на зарахування до її складу того чи іншого кандидата повинна бути законною. Такою може бути на¬лежним чином мотивована відмова (наприклад, відсутність ва¬кантних місць, відсутність у працівника суміжної спеціальності, необхідної для роботи в комплексній бригаді). В положенні про виробничу бригаду, яке затверджується на підприємстві, мають закріплюватися підстави для відмови бригади у прийнятті до її складу нових кандидатів.
Не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, направлених в бригаду для працевлаштування відповідно до за¬конодавства.
9. При укладенні трудового договору з членом бригади немож¬ливо відразу безпомилково визначити ділові та морально-психо¬логічні якості кандидата, тому угодою сторін може бути обумов¬лено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на ро¬боту.
10.  Бригада має право вимагати від власника виведення з бри¬гади окремих працівників у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП.
При змінах в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, ско¬роченні чисельності або штату працівників (звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП) при вирішенні питання про переважне право на залишення на роботі порівняння спеціальностей, кваліфікацій повинно проводитись для працівників бригад в межах даної бри¬гади, тому що в різних бригадах є своя специфіка виробництва, функцій.
Право вимагати виведення члена бригади за п. 2 ст. 40 КЗпП з колективу бригади виникає тоді, коли для роботи в комплекс¬ній бригаді потрібно виконання кількох трудових функцій, які не завжди є однорідними (наприклад, суміщення професійних вмінь слюсаря та електрика або водія і продавця автолавки тощо). Працівник, не здатний до суміщення спеціальностей, може бути виведений зі складу бригади на вимогу колективу бригади чи звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП у зв'язку з виявленою невідповід-ністю виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.
11. Виведення зі складу бригади може бути обумовлено нега¬тивними соціально-психологічними якостями працівника. Пра¬цівник вступає в колектив із усталеним внутрішнім світоглядом, правилами, звичками, звичаями, тому не лише колектив впливає на працівника, але існує і зворотний зв'язок: працівник впливає також, як позитивно, так і негативно. Негативна поведінка чле¬на бригади (недисциплінованість, скандали з членами бригади, здатність ображати тощо) є поважною причиною для виведення працівника зі складу бригади і переведення його на індивідуаль¬ну роботу, що знизило б вплив негативних рис характеру на ре¬зультати праці.
12.  Рішення про виключення із складу бригади, як і про вклю¬чення до її складу, є виключною компетенцією колективу брига¬ди і має для власника або уповноваженого ним органу обов'яз¬ковий характер.
13.  Виведення працівника з виробничої бригади не означає автоматичного припинення трудових відносин з підприємством. Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «колектив бри¬гади вправі вимагати від власника або уповноваженого ним орга¬ну виведення із складу бригади працівника у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній
роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Задовольняючи вимоги бригади, власник або уповноважений ним орган може перевести працівника з його згоди на іншу роботу з врахуванням спеціальності (кваліфікації), а якщо такої роботи немає — на іншу роботу. При відсутності роботи чи відмові від запропонованої роботи трудовий договір може бути розірваний з підстав, зазначених у статтях 40 і 41 КЗпП» (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами тру¬дових спорів» від 6 листопада 1992 p.).
14.  При вибутті із складу колективу бригади окремих праців¬ників або прийнятті до колективу нових працівників про це ви¬дається наказ власника або уповноваженого ним органу.
15.  Керівництво колективом бригади здійснюється керівни¬ком (бригадиром), який обирається на зборах колективу бригади або призначається власником згідно зі статутом підприємства.
Бригадиром може бути висококваліфікований робітник, який має організаторські здібності і користується авторитетом серед членів бригади. При включенні до складу бригади майстра керів¬ництво покладається на нього. Якщо склад бригади не передба¬чає майстра, але включає інших інженерно-технічних працівни¬ків, то керівництво покладається на одного з них.