Стаття 252-1. Трудовий колектив підприємства
Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі тру¬дового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
Повноваження трудового колективу визначаються законо¬давством.
(Стаття 252' із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Трудові колективи виникли внаслідок історичного процесу і виступають як необхідна умова виробництва. Економічною ос¬новою їх виникнення та розвитку є виробничі відносини. Саме виробнича діяльність людей стала тим фундаментом, на якому створюються і розвиваються відносини між людьми, що мають важливе значення не тільки для суспільства взагалі, а й для кож¬ного підприємства: всі працівники об'єднані у формальний колек¬тив, правове становище і структура якого визначені статутом підприємства. Формальний колектив є в кожній соціальній сис¬темі, якщо там існують підприємство, розподіл праці. Суспільно корисна діяльність, спільна праця є об'єктивною передумовою формування колективу. Тому колективами повинні визнаватись організовані групи, спільності людей, які перебувають між собою в безпосередньому спілкуванні, свідомо і добровільно об'єдналися при виконанні суспільно необхідної діяльності для досягнення загальної мети. Справжній колектив виникає там, де люди усві-домлюють свою відповідальність за загальну справу, спільно ви¬рішують питання, що постають перед ними, де складається і стає дійовою силою громадська думка колективу, свідома дисципліна.
2. Трудовий колектив і підприємство — поняття невід'ємні одне від одного. Підприємство є не тільки суб'єктом трудових відносин у зв'язку із застосуванням праці, але і господарською одиницею, де працівники створюють особливий суб'єкт права — трудовий колектив.
Підприємство — основна організаційна ланка народного гос¬подарства України. Воно є самостійним господарюючим статут¬ним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з ме¬тою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи.
Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органу, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси влас¬ника та трудового колективу.
Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства і реалізується безпосередньо через уповноважені ним органи.
Вищим керівним органом колективного підприємства є за¬гальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правлін¬ня, яке обирається власником майна на загальних зборах трудо¬вого колективу підприємства таємним голосуванням на альтер¬нативній основі, якщо інше не передбачено статутом. Повнова¬ження правління визначаються статутом. Правління обирає із свого складу голову і його заступників або їх роль виконують по черзі всі члени правління.
3. У складі єдиного трудового колективу підприємства згідно з його структурою діють колективи цехів, відділів, дільниць, бригад та інших підрозділів.
4. Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачено статутом, через загальні збори працівників. Такі без¬посередні відносини можливі тоді, коли підприємства невеликі за своїми розмірами і для вирішення конкретних питань у кож¬ному випадку є можливість зібрати всіх працівників.
В умовах великого підприємства вирішення питань безпосе¬редньо всіма працівниками є досить складною справою, у зв'яз¬ку з чим виникає необхідність використання представницької демократії. В таких випадках повноваження трудових колективів можуть реалізовуватись через конференції або виборні органи трудового колективу, такі, як ради трудового колективу, комітет підприємства, страйковий комітет тощо. Вони, як правило, оби¬раються таємним голосуванням на зборах (конференціях) трудо¬вого колективу строком на 2—3 роки не менш як 2/3 голосів. Збори (конференції) трудових колективів підприємств, установ, організацій можуть проводитись також в цехах, відділах, дільни¬цях, бригадах та інших підрозділах.
5. До основних повноважень трудових колективів підприємства з правом найняття робочої сили належать:
— розгляд та затвердження проекту колективного договору;
— розгляд та вирішення згідно із статутом підприємства пи¬тання самоврядування трудового колективу;
— визначення і затвердження переліку і порядку надання працівникам підприємства соціальних пільг;
— участь у матеріальному і моральному стимулюванні продук¬тивної праці, заохочування винахідницької і раціоналізаторської діяльності, порушення клопотання про представлення праців¬ників до державних нагород.
6. Трудові колективи державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 відсотків, мають право:
— розглядати разом із засновником зміни і доповнення до статуту підприємства;
— разом із засновником підприємства визначати умови най¬няття керівника;
— брати участь у вирішенні питання про виділення із складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для ство¬рення нового підприємства;
— разом із власником підприємства вирішувати питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;
— приймати рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і ви¬купу підприємства.
7. Законодавство України наділяє трудові колективи повно¬важеннями, згідно з якими вони:
— утворюють підприємство на базі структурної одиниці дію¬чих об'єднань, якщо на це є згода власника або уповноваженого ним органу;
— затверджують за поданням власника і профспілкового ко¬мітету правила внутрішнього трудового розпорядку, вживають заходів щодо забезпечення їх додержання;
— обговорюють стан трудової дисципліни і здійснюють захо¬ди щодо її зміцнення;
— застосовують за успіхи у праці заходи громадського заохо¬чення, висувають працівників для морального і матеріального заохочення;
— висловлюють думки щодо працівників, кандидатури яких представляють до державних нагород;
— встановлюють додаткові пільги і переваги за рахунок кош¬тів, виділених на це згідно з діючим порядком для новаторів і передовиків виробництва, а також осіб, які тривалий час сумлін¬но працюють на підприємстві, в установі, організації;
— забезпечують створення обстановки нетерпимості до пору¬шень трудової дисципліни, виявляють сувору товариську вимог¬ливість до працівників, які несумлінно виконують трудові обо¬в'язки;
— застосовують до членів колективу за порушення трудової дисципліни заходи громадського стягнення (товариське заува¬ження, громадська догана); передають матеріали про порушни¬ків трудової дисципліни на розгляд органу трудового колективу.
Трудовий колектив має право знімати накладене ним стяг¬нення достроково до закінчення року з дня його застосування, а також клопотати про дострокове зняття заходів, застосованих власником або уповноваженим ним органом за порушення тру¬дової дисципліни, якщо член колективу не допустив нового по¬рушення дисципліни і проявив себе як сумлінний працівник;
— ставлять питання про притягнення згідно з законодавст¬вом порушників трудової дисципліни до відповідальності, вклю¬чаючи і звільнення, про позбавлення їх повністю або частково премій, винагород за підсумками річної роботи і за вислугу ро¬ків, додаткової відпустки за безперервний стаж роботи; про компенсування матеріальної шкоди підприємству, установі, органі¬зації; про перенесення черговості надання житлової площі та зас¬тосування інших, передбачених законодавством, заходів впливу.
Трудовий колектив, крім того:
обирає комісію з трудових спорів;
створює комісію з питань охорони праці на підприємстві;
визначає представників або уповноважених на представницт¬во органів у колективно-договірному процесі;
затверджує вимоги найманих працівників до власника (упов¬новаженого ним органу) на виробничому рівні;
приймає рішення про створення господарського товариства в процесі приватизації (згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна» господарське товариство чле¬нів трудового колективу підприємства, що приватизується, за¬сновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брали участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх упов¬новажених представників);
приймає рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про орен¬ду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колек¬тиву підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підроз¬ділу повинна підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу. Створене членами трудового колек¬тиву господарське товариство має переважне перед іншими фі¬зичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.
8. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його ор¬ганами управління за участю трудового колективу або уповнова¬жених ним органів.
9. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного стра¬хування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються тру¬довим колективом за участю власника чи уповноваженого ним органу відповідно до статуту підприємства, колективного дого¬вору та законодавчих актів України.
Трудовий колектив і власник чи уповноважений ним орган в плані соціального розвитку враховують розвиток місць компакт¬ного проживання членів свого колективу.
10. Трудові колективи повинні створювати обстановку гуман¬ного ставлення до громадян похилого віку, які працюють або працювали до виходу на пенсію в цих колективах, подавати всі¬ляку допомогу для задоволення їх потреб і запитів. Такі громадя-ни похилого віку мають рівні з іншими членами трудових колек¬тивів права на участь у приватизації майна державних підпри¬ємств та об'єктів малої приватизації, на санаторно-курортне лікування, поліпшення житлових умов, інші види соціальної до¬помоги за рахунок підприємств, установ та організацій.
11. За рішенням трудових колективів для поліпшення умов життя громадян похилого віку в колективному договорі чи угоді за рахунок власних коштів підприємства можуть передбачатися пільги щодо пенсійного забезпечення, надання і оплати житла, торговельно-побутового, медичного і санаторно-курортного об¬слуговування, а також надання безоплатної допомоги в погашенні заборгованості за банківським кредитом.
Одноразові грошові виплати громадянам похилого віку у зв'яз¬ку з виходом на пенсію, що здійснюються за рішенням трудового колективу за рахунок коштів підприємств, оподаткуванню не під¬лягають.
12. Трудовий колектив має право обговорювати кошториси витрат фондів матеріального заохочення і соціально-культурних заходів.
13. У галузі охорони праці трудові колективи разом із власни¬ком або уповноваженим ним органом у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) передбачають забезпечення праців¬никам соціальних гарантій на рівні, не нижчому за передбаче¬ний законодавством. Обов'язки трудових колективів, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробни¬чого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.
Трудові колективи здійснюють громадський контроль за до¬держанням законодавства про охорону праці, а також за викори¬станням коштів, призначених на охорону праці.
Через своїх уповноважених з питань охорони праці трудові колективи мають право безперешкодно перевіряти на підприєм¬стві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених по-рушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.
14. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватись у власність членів або тру¬дового колективу підприємства. Порядок розподілу і викорис¬тання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
15. Трудовий колектив при частковому викупі майна підпри¬ємства набуває статусу співвласника спільного підприємства з відповідними правами і обов'язками, що покладаються у цьому випадку законодавством на власника майна.

