Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю

1. Представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка Ті видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнан­ня її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздат­ності.

У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє по­вноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, не­виконання яких може призвести до виникнення збитків;

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнан­ня її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

2. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передо­ручення.

3. Уразі припинення представництва за довіреністю представник зобов'яза­ний негайно повернути довіреність.

1. Частина 1 ст. 248 встановлює загальні правила припинення довіреності. Зокрема, довіреність припиняється внаслідок закінчення строку її дії. Разова довіреність припиняється після дій представником, на які він був уповнова­жений.

Довіреність може бути припинена у будь-який момент у зв'язку із скасуван­ням її особою, яку представляють, або відмови від неї представника (ст. 249 ЦК). Таке обопільне право на одностороннє припинення довіреності пов'язане з до­вірчим характером даної угоди.

Довіреність припиняється: у зв'язку з припиненням юридичної особи, що є представником або особою, яку представляють; у зв'язку зі смертю когось із них. оскільки втрачається особистий зв'язок між представлюваним і представником. Крім того, довіреність припиняється у зв'язку з визнанням недієздатним, обме­жено дієздатним або безвісно відсутнім або представника, або особи, яку пред­ставляють, або обох вказаних осіб. Дане положення ґрунтується на загальному правилі про те, що і представником, і особою, яку представляють, можуть бути тільки повністю дієздатні особи.

2. Оскільки передоручення ґрунтується на відносинах представництва, що вже існували раніше, то з припиненням цих первісних відносин представництва втрачає чинність і передоручення.

Оскільки припинення представництва за довіреністю тягне припинення пов­новажень представника, то в особи, яку представляють, і його правонаступників виникає низка обов'язків. Зокрема, особа, яка видала довіреність і згодом скасу­вала її, зобов'язана сповістити про це особу, якій довіреність була видана, а та­кож відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана до­віреність.

Аналогічні дії повинні здійснити спадкоємці фізичної особи, яка видала до­віреність, у випадку її смерті, визнання такої особи недієздатною, обмежено дієздатною, безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Такий самий обов'язок покладається на правонаступників юридичної особи у випадку, якщо довіреність припиняється внаслідок припинення юридичної осо­би, від імені якої видана довіреність (статті 104—111 ЦК).

3. Після припинення представництва за довіреністю особа, якій вона була видана (або її правонаступники), зобов'язана повернути довіреність представлюваній особі ( або правонаступникам останньої). Зробити це представник (або його правонаступники) повинні «негайно», тобто у мінімально короткий строк, як тільки у нього з'явиться така можливість.